КІБЕРБУЛІНГ

Кібербулінг – це жорстокі дії з метою нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів  зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі. Ще недавно проблема кібербулінгу стосувалась лише старших дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність мобільного телефону для дітей, а педагогічних зусиль, спрямованих на підготовку дитячих колективів до конструктивної взаємодії з віртуальним світом, сьогодні явно бракує.

Рекомендації  щодо  профілактики та подолання кібербулінгу,

з якими потрібно познайомити дітей

1. Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і неможливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.

2. Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3. Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь - що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись із батьками в зручний час.

Що ігнорувати

Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг  на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто

Недивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.

Рекомендації, як допомогти дитині, якщо вона вже зіткнулась з Інтернет-загрозою?

1. Якщо дитина зіткнулась з кібербулінгом, то ви можете помітити зміни в її настрої під час і після спілкування в Інтернеті. Встановіть контакт з дитиною, постарайтеся розташувати його до розмови про те, що сталося. Він повинен вам довіряти і розуміти, що ви хочете розібратися в ситуації і допомогти йому, але ні в якому разі не покарати.

2. Якщо дитина засмучена чимось побаченим (наприклад, хтось зламав його профіль у соціальній мережі) або він потрапив в неприємну ситуацію (витратив гроші в результаті Інтернет-шахрайства та ін.), постарайтеся його заспокоїти. З'ясуйте, що призвело до даного результату - безпосередньо дії самої дитини, недостатність вашого контролю або незнання дитиною правил безпечної поведінки в Інтернеті.

3. Якщо ситуація пов'язана з насильством в Інтернеті щодо дитини, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їх взаємин, з'ясувати, чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривдникові про дитину (реальне ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи і т. п.). Запропонуйте свою допомогу - обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, на яку небезпеку може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків. Якщо кіберагрессія носить серйозний характер і є ризик для здоров'я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних органів.

4. Соберіте якнайповнішу інформацію про подію як зі слів дитини, так і за допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де він був, подивіться список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте і збережіть цю інформацію.

5. У випадку, якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін.), де вам дадуть рекомендації і підкажуть, куди і в якій формі звернутися з даної проблеми. Якщо надходять погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров'я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.

Рекомендації батькам, щодо зменшення ризику кібербулінгу

для своєї дитини

Оволодівайте новими знаннями	- так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями; -  щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати Інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.
Будьте уважними до дитини	- уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від Інтернет-середовища; -  звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).
Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною	- доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя; - наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи,  смс або виникають інші проблеми в Інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків; - не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.
Здійснюйте обмежений контроль	- можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в Інтернеті; -  щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування Інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн; - вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просижують години за розвагами в Інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.
Застосовуйте технічні засоби безпеки) .	- для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами; -  можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі
Формуйте комунікативну культуру	- роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною - зауважте, що спілкування в Інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в Інтернеті; - не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.