четвер, 15 жовтня 2020 р.

Припиніть струшувати дитину

 Під час карантинних обмежень зростає рівень стресу, особливо серед батьків новонароджених дітей. Це підвищує ризик вчинення насильства над дітьми. Проведене опитування серед батьків показало, що 5% батьків струшують свою дитину з метою її заспокоєння і взагалі не мають інформації про шкідливий вплив таких дій. Таке явище як "Синдром струшеної дитини" є фізичним та психологічним насильством щодо неї та призводить щодо ушкодження мозку, а в деяких випадках - має летальні наслідки.



STOP SEXTING

 З метою профілактики та захисту дітей від шантажу в цифровому просторі, сексуального насильства та експлуатації, пропонуємо вам ознайомитись з матеріалами порталу STOP SEXTING за посиланням https://stop-sexting.in.ua/?fbclid=IwAR2peMqR7Buc1Ce6wMHqR8-hpPpeqZ36sDEqWVa7hnfQ5jYaAgW__Td37zc

Відеопортал STOP SEXTING https://www.youtube.com/c/StopSextingUkraine/videos



четвер, 8 жовтня 2020 р.

10 жовтня - День психічного здоров'я

 Міжнародна акція Всесвітній день психічного здоров’я проходить 10 жовтня. День засновано в 1992 році. Заходи спрямовані на поширення знань про ефективні методи зміцнення психічного здоров’я та попередження психічних захворювань.

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається з 1992 року, з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). Щорічно Видаються тематичні журнали міжнародних психіатричних організацій, розсилаються звернення в урядові структури і органи охорони здоров’я, що закликають взяти участь в міжнародному русі, випускаються спеціалізовані телевізійні програми. 
Всесвітня організація охорони здоров’я заявила, що в наші дні на планеті існують більше 450 мільйонів людей, які страждають психічними захворюваннями. А в західних країнах кожна сьома людина є або параноїком / шизофреніком, або схильна до депресій і алкоголізму.
Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації. Перша загальна тема - «Поліпшення якості послуг з охорони психічного здоров’я в усьому світі», з’явилася в 1994 році.
Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси.
Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко.
Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а не допускати їх.


Будьте здорові!

Консультація для педагогів. Як спілкуватися з батьками, щоб уникнути конфліктів

Розглядаємо причини конфліктів та налагоджуємо доброзичливі стосунки між учителем та батьками учня.

Дуже добре, коли вчителю вдається порозумітися з батьками учнів і створити партнерську взаємодію. Тоді навчальний процес стає приємним та ефективним. А що ж робити, якщо діалог між учителем та батьками загострюється?

Щоб цього уникнути, слід знати причини конфліктів та моделі взаємодії між людьми. Розуміючи їх, легше ефективно комунікувати та впливати ситуацію, яка вже склалася. Перш за все, це збереже нерви й вчителю, й батькам. А ще й продемонструє учням ефективні моделі спілкування.

Причини конфліктів

1. Підвищена тривожність та роздратованість

Спілкуються не просто вчитель та батьки, а, в першу чергу, люди, кожен зі своїм настроєм. Буває, що роздратованість вчителя чи когось із батьків не пов’язана зі співрозмовником, але впливає на нього. Це може спричинити конфлікт.

2. Різні очікування

Для батьків їхня дитина - найкраща та найталановитіша. Завдання вчителя - навчати й об’єктивно оцінювати знання та навички учнів. Різні точки зору щодо успішності учня можуть призвести до ускладнення стосунків. Про спілкування вчителя з батьками, які переоцінюють власних дітей ви можете прочитати у нашій статті, присвяченій цьому питанню.

3. Комунікативні  бар’єри

На заваді доброзичливому спілкуванню вчителя з батьками учнів може стати авторитарність, схильність до узагальнювальних звинувачень та невміння сприймати критику. Батьки учнів можуть емоційно реагувати на будь-які зауваження щодо їхньої дитини.

4. Різні погляди на виховання

Погляди батьків на виховання дитини можуть відрізнятися від погляду вчителя. Зазвичай межі дозволеного дитині стають причиною непорозуміння: від вимог щодо правил дисципліни до оцінювання знань.

5. Неправильне тлумачення поведінки співрозмовника

Буває, що причини тієї чи іншої поведінки співрозмовника ми пояснюємо, виходячи з власного досвіду, та вигадуємо деталі, яких не існує, від причини запізнення батьків на зустріч із вчителем до закритої позиції під час спілкування.  

Моделі взаємодії

Чи ви замислювалися колись, як ми взаємодіємо один з одним? Чому інколи виникають непорозуміння та емоційне напруження? А справа ось у чому. Моделі взаємодії ґрунтуються на тому, що одна й та сама людина, коли перебуває  в певній ситуації, може діяти, відповідно до одного з трьох її станів, які суттєво різняться між собою. Видатний американський психолог Ерік Берн у своїй праці “Люди, які грають в ігри” виділяв у кожної людини незалежно від її віку три стани: Дитини, Дорослого та Батька/Матері.

  • Стан Батька/Матері виражається повчальною інтонацією, критикою,  суворою цензурою, директивністю. А також стан Батька/Матері виконує ще й функцію сумління та піклування.  
  • Стан Дорослого - позиція реаліста і практика, раціональності та самокритичності, дипломатичності й конструктивності.    
  • Стан Дитини проявляється спонтанністю, емоційністю, егоїзмом, творчістю та вразливістю.

Проблеми у спілкуванні вчителя з батьками можуть виникнути, якщо вони перебувають у різних станах. Наприклад, вчитель спілкується з   позиції Дорослого, розраховуючи на конструктивне обговорення проблеми. Натомість хтось із батьків перебуває у стані Дитини та замість партнерського вирішення ображається або несерйозно сприймає слова вчителя.

Як налагодити доброзичливі стосунки з батьками учнів

1. Нами керує те, що ми не усвідомлюємо

Людині дуже складно, коли вона відчуває емоцію, але має її приховувати. Й чим менше ми усвідомлюємо це, тим легше нами маніпулювати. Проаналізуйте, що саме вас турбує у спілкуванні з батьками учнів. Які емоції ви відчуваєте під час такої розмови? Не дайте неусвідомленим емоціям зашкодити вашій роботі!

2. Психологічний захист

Психологічний захист - це запас енергії, яка допомагає долати стресові ситуації. А кожен запас треба поповнювати. Тож, щоб бути не тільки хорошим вчителем, а й отримувати задоволення від роботи, дбайте про свій психологічний захист. Для того, щоб поповнити життєву енергію, дозвольте собі насолодитися життям.  Спитайте себе, чого ви хочете, що може зробити вас щасливою людиною? Присвятіть час собі та своєму хобі. Дуже важливо –  вчасно припинити спрямовувати думки по колу та переключити свою увагу.

3. Уважно слухайте

Й мається на увазі не порада про те, як стати приємним співрозмовником та ставити правильні запитання. Вчитель має звернути увагу не тільки на те, що сталося чи про що було сказано. Зауважте, що залишилося поза межами розмови. Такі моменти можуть бути більш промовистими, ніж цілий виступ  батьків під час бесіди із вчителем. У розмові стає зрозуміло, на що спрямована увага батьків учня (наприклад, вони можуть цікавитися оцінками дитини й жодного запитання – про її взаємини з однокласниками, хоча саме на це добре було б звернути увагу).

Щоб не сталося, поважайте себе та оточуючих – навчайте дітей власним прикладом.



Педагогічна діяльність потребує спілкування постійного і три­валого. Тому вчителі з нерозвиненою комунікабельністю швидко стомлюються, роздратовуються і не отримують задоволення від своєї діяльності загалом. Крім того, у комунікативній культурі педагога ви­являється рівень його моральної вихованості.

Психологічна готовність до спілкування передбачає достат­ній рівень володіння педагогом технікою спілкування. Вчителю важливо навчитися спілкуватися з батьками так, щоб уникати пози­ції «обвинувача» та негативної оцінки дитини. Ефективно допомагає у цьому техніка «Я-повідомлення», запропонована американським психологом Томасом Гордоно. За умови умілого застосування вона знижує напругу і сприяє формуванню довірчих стосунків між педагогом і батьками.

Використання техніки «Я-повідомлення»

За допомогою «Я-повідомлення» можна не лише висловити ті почуття, які виникають у складних ситуаціях, а й коректно позна­чити існуючі проблеми і при цьому, що вкрай важливо, усвідомити власну відповідальність за їхнє розв'язання. Для того щоб опанува­ти цю техніку спілкування, необхідно навчитись усвідомлювати свої почуття й уміти правильно повідомляти про них.

Структурно «Я-повідомлення» складається з чотирьох частин.

Перша частина — слід об'єктивно, неупереджено описати си­туацію або поведінку людини, що викликає у вас негативні почут­тя (напруження, роздратування, невдоволення). Описувати ситуа­цію чи чиюсь поведінку зазвичай починають зі слова «коли»: «Коли я бачу, що…»; «Коли я чую…»; «Коли я стикаюся з тим, що…». У цій частині «Я-повідомлення» потрібно констатувати факт, уникнувши і неясності, і звинувачувального тону та моралізаторства. Потрібно говорити про поведінку людини (дитини або батька), але не давати оцінку її особистості.

Друга частина — потрібно назвати ті почуття, які ви відчуваєте з приводу поведінки людини («Я відчуваю роздратування, безпорад­ність, біль, прикрість тощо»).

Третя частина — слід чітко і ясно показати, яка негативна дія призводить до такої реакції.

Четверта частина — має містити прохання або повідомлення про те, як саме партнер по спілкуванню може змінити свою поведінку.

Варто намагатися, щоб «Я-повідомлення» не переходило у «Ти (Ви)-повідомлення». Це призводить до «зісковзування» на позицію обвинувача. Цієї помилки можна уникнути, якщо використовувати безособові пропозиції.

 «Я засмучуюся, що Ви досі не принесли фізкультурну форму!» — неправильний варіант.

«Я засмучуюся, коли у дітей немає фізкультурної форми». — правильний варіант.

Звичайно, щоб користуватися цією технікою, потрібна практи­ка, вправляння, має пройти певний час, поки така форма зворотно­го зв'язку стане для вихователя природною навичкою спілкування. Важливо не відступати, оскільки, освоївши такий спосіб спілкуван­ня, педагоги обов'язково оцінять його ефективність у розв'язанні складних ситуацій.


Проведення бесіди з батьками з ініціативи вчителя.

1. Постановка психологічної мети.

- Що я хочу від батьків? (Вилити своє роздратування на дитину? Покарати дитину руками батьків? Показати батькам їх педагогічну неспроможність?)

При всіх зазначених варіантах не варто викликати батьків, т. к. такі психологічні цілі свідчать про професійну безпорадність педагога і негативно вплинуть на спілкування вчителя і сім'ї.

Проводити бесіду з батьками варто, якщо вчитель хоче краще пізнати дитину, зрозуміти причини її поведінки, підібрати індивідуальний підхід до неї, поділитися позитивними фактами щодо дитини і т. д., тобто психологічна мета повинна бути стимулом для подальшого спілкування з батьками.

2. Організація початку діалогу.

Церемонія привітання.

Вітаючи батьків, необхідно залишити свої справи, встати назустріч, посміхнутися, доброзичливо сказати слова вітання, представитися (якщо зустрічаєтесь уперше), звернутися до них по імені-по батькові.

3. Встановлення згоди на контактЦе означає, що вчитель обов'язково обговорює час діалогу, особливо якщо він бачить, що батько поспішає, необхідно уточнити, який запас часу той має. Краще перенести розмову, ніж проводити її в поспіху, тому що вона все одно не буде засвоєна.

4. Створення обстановки діалогу полягає в томущо вчитель продумує, де і як буде проходити діалог. Неприпустимо, щоб вчитель сидів, а батько стояв.

Посадивши батьків, необхідно поцікавитися, чи зручно йому, звернути увагу на його і свої жести і пози.

Жести і пози повинні демонструвати відкритість і доброзичливість (неприпустимі схрещені на грудях руки, руки на поясі - «руки в боки», закинута назад голова і т. д.).

Для зняття напруги батьків і переходу до проблеми слід коректно і конкретно повідомити мету виклику, наприклад: «Мені хотілося познайомитися (ім'я дитини), щоб підібрати до неї підхід», «Нам потрібно краще познайомитися з вами, щоб діяти спільно», «Я ще не дуже добре знаю (ім'я дитини), бачу в ній і позитивні риси і не дуже, мені потрібна Ваша допомога, щоб краще зрозуміти її» і т. д.

Викликаючи батька для бесіди, вчитель не повинен забувати, що бесіда має на увазі діалог, отже, йому потрібно продумати не тільки повідомлення, але і те, що він хоче почути від батьків, тому йому необхідно сформулювати свої запитання до батьків учня й дати їм можливість висловитися.

Проведення діалогу. Початок розмови має містити позитивну інформацію про дитину, причому це не оціночні судження: «У Вас хороший хлопчик, але... (далі йде негативна інформація на 10 хвилин»), а повідомлення про конкретні факти, що характеризують дитину з позитивної сторони. Такий початок свідчить про педагога як про спостережливого і доброзичливого, тобто професіонала.

Факти про поведінку, що викликають занепокоєння у педагога, повинні подаватися дуже коректно, без оціночних суджень, що починаються на «не»: «Він у Вас неслухняний, неорганізований, невихований і т. д.».

Також не слід після позитивної інформації про учня продовжувати розповідь про негативні факти через союз «але»: «Ваш син акуратний, охайний, але неорганізований».

Переходити до відомих фактів найкраще у формі звернення за порадою: «Я ще не дуже добре знаю Петю, не могли б Ви мені допомогти розібратися (далі йде опис факту) або «Я не можу зрозуміти...», «Мене турбує...», «Я хочу зрозуміти, що стоїть за цим...».

При повідомленні негативних фактів рекомендується робити акцент не на них, а на шлях подолання небажаних проявів.

Вчитель повинен постійно підкреслювати загальну мету його і батьків відносно дитини, тому не слід вживати вираз «Ваш син», тобто протиставляти себе і батьків.

Рекомендується частіше говорити «ми», «разом», звертатися по імені, по-батькові до батьків якомога частіше.

Самим головним у бесіді є висловлювання батьків, оскільки саме воно робить розмову розмовою, діалогом.

Від вчителя вимагається вміння слухати. Після того як вчитель закінчить своє повідомлення питанням до батьків щодо даної проблеми, він, використовуючи прийоми активного слухання, може дізнатися багато важливого і необхідного про вихованця і його сім'ю. Для цього педагогові потрібно всім своїм виглядом показати, що він уважно слухає батька.

Свою участь у діалозі можна виразити через відображення почуттів з приводу розповіді батька: «Я радий тому, що у нас єдині погляди на...», «Мене здивувало...», «Я засмучена...» і т. д. Виконання цієї умови запобігає виникненню конфлікту при різниці в думках і сприяє порозумінню сторін.

Конкретні поради повинні даватися вчителем тільки в тому разі, якщо батько просить у нього поради.

Вони будуть ефективні тоді, коли будуть конкретні за змістом, доступні у виконанні, прості за формою викладу.

Завершення діалогу. Вчителю рекомендується підвести підсумок бесіди на основі прийому рефлексивного слухання-«резюмування»: «Якщо тепер підсумувати сказане Вами, то...» та намітити шляхи подальшої співпраці, домовитися про мету, місце та час майбутньої зустрічі.

Бесіда з батьками має закінчуватися церемонією прощання.

Прощаючись з батьком, вчителю слід, звертаючись до нього по імені-по батькові, подякувати за розмову, висловити своє задоволення нею, проводити батьків і сказати слова прощання доброзичливо і з посмішкою.

Проведення бесіди вчителем з ініціативи батьків.

1. Встановлення згоди на контакт. (Учасники діалогу обговорюють час його протікання.)

Уявіть ситуацію: Візит мами став несподіваним для Вас. У Вас немає часу розмовляти з нею. Як Ви вчините?

Проявивши максимум уваги й люб'язності до мами, вчителю замість уникнення діалогу слід повідомити їй, що він не знав про її прихід і запланував дуже важливу справу, яку не можна відкласти, і розраховує часом... хвилин, якщо маму це влаштовує, то можна поговорити, якщо ні, то він вислухає її в будь-яке зручний для неї час.

Таким чином, педагог дає зрозуміти про своє бажання діалогу, незважаючи на несприятливі обставини.

2. Послухайте батьків. Дайте батьку «випустити пар». Пам'ятайте, що насправді агресія спрямована не на вас, а на образ, що склався у батьків. Слід подумки відокремити себе від цього образу і, спостерігаючи за бесідою як би з боку, намагатися зрозуміти, що ж криється за агресією, що хвилює батьків? Важливо не відповідати агресією на агресію, так як інакше ситуація може стати некерованою.

3. Слідкуйте за своєю позою!

Вираз вчителем співчуття, розуміння переживань батьків: «Я бачу, Ви стурбовані поведінкою (ім'я дитини) «Постараюся зрозуміти Вас...», «Давайте разом розберемося» - додадуть бесіді конструктивний характер, що допоможе з'ясувати справжню причину звернення до вчителя.

Вчителю не слід упускати того, що батько приходить з певними фактами. Його завдання вчителя полягає в тому, щоб визначити ступінь обґрунтованості цих фактів.

Довести неспроможність цих фактів можна тільки з допомогою переконливих аргументів. Уміння вчителя використовувати об'єктивні, добре обґрунтовані аргументи підвищує його компетентність в очах батьків.

Необхідно відповісти на всі запитання батьків. Це сприяє переведенню бесіди на діловий рівень спілкування і з'ясування всіх інших «больових точок» батьків у сфері виховання і розвитку дитини.

3.Закінчити бесіду слід також з ініціативи вчителя.




 Навчіться слухати. Для запобігання або мирного розв’язання конфлікту важливо уважно вислухати те, що хоче донести до вас інша людина. Всебічне розуміння ситуації дозволить запобігти надмірним емоційним реакціям. До того ж, не варто казати людині, яка проявляє агресію, щось на кшталт «Ви гарячкуєте, насправді ніякої проблеми немає!» Краще сказати: «Тепер мені краще видно, як ви сприймаєте те, що сталося. Давайте разом подумаємо, як можна вирішити ситуацію, що склалася».

Будьте виваженими. Якщо у батьків або ж у вчителів з’явилася причина для незадоволення, не варто одразу кидатися звинуваченнями чи вимагати зробити саме так, як хочете ви. Потрібно трохи охолонути та спокійно обговорити ситуацію, що склалася. Як зазначалося вище, часто причиною конфліктів є непорозуміння, особливо, коли сильні емоції не дають побачити суть суперечки.

Будьте партнерами. Найголовніше, про що батьки й вчителі мають пам’ятати — це однакова мета: виховання, навчання і захист дітей. Не допускайте системного замовчування проблем у школі як з боку вчителів, так і з боку батьків. У більшості випадків будь-який яскраво виражений конфлікт у школі є ознакою того, що між його учасниками вже давно ускладнені стосунки. До прикладу, Естонія відома своїм інноваційним підходом то врегулювання конфліктів. У країні успішно діє фінська антибулінгова програма KIVA — інструкція та план дій, які попереджають та зупиняють конфлікти. Усі вчителі знайомляться із правилами, як діяти та поводити себе у випадках бійок, сутичок, цькувань. Саме тому в школах Естонії, особливо у Таллінні, майже не буває конфліктів, адже одна з базових основ освіти – педагогіка партнерства.

Пам'ятка. Як спілкуватися з батьками



середа, 7 жовтня 2020 р.

Адаптація. Анкета для батьків п'ятикласників

 Шановні батьки! З метою дослідження причин виникнення труднощів в адаптації п'ятикласників, просимо вас відповісти на питання анкети за посиланням ➝➝➝

https://docs.google.com/forms/d/1s6ByLq-uOPnxYUINnQNGaiyMus8VKpjVqR2ekfFnNn4/edit?usp=sharing



Адаптація. Анкета для батьків першокласників

 Шановні батьки! З метою дослідження причин виникнення труднощів в адаптації першокласників, просимо вас відповісти на питання анкети за посиланням ➝➝➝  

 https://docs.google.com/forms/d/1sW7NlklsqABPALndYO5mmVHNTMXKaf9YLPx-69HtzUA/edit?usp=sharing



понеділок, 5 жовтня 2020 р.

День ненасилля

 2 жовтня у світі відзначається Міжнародний день ненасилля, започаткований за ініціативою ООН.

Міжнародний День ненасилля відзначається саме 2 жовтня, у день народження Махатми Ганді – керівника руху за незалежність Індії та засновника філософії і стратегії ненасилля.

Відповідно до резолюції A/RES/61/271 Генеральної Асамблеї від 15 червня 2007 року, якою передбачено його проведення, Міжнародний день ненасилля є ще одним приводом для того, аби «пропагувати гасло ненасилля, в тому числі шляхом освітньої і суспільно-роз’яснювальної роботи». У резолюції підтверджується бажання «затвердити культуру миру, терпимості, розуміння та ненасилля».

Україна є членом Комітету ООН з прав людини, Комітету ООН проти тортур, Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації, Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітету ООН з прав дитини та Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав.

За матеріалами Інтернет-джерел