вівторок, 28 лютого 2017 р.

КІБЕРБУЛІНГ

Кібербулінг – це жорстокі дії з метою нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів  зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі. Ще недавно проблема кібербулінгу стосувалась лише старших дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність мобільного телефону для дітей, а педагогічних зусиль, спрямованих на підготовку дитячих колективів до конструктивної взаємодії з віртуальним світом, сьогодні явно бракує.

Рекомендації  щодо  профілактики та подолання кібербулінгу,

з якими потрібно познайомити дітей



  1. Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і неможливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.
  1. Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
  1. Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь - що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись із батьками в зручний час.

Що ігнорувати

Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг  на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто

Недивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.


Рекомендації, як допомогти дитині, якщо вона вже зіткнулась з Інтернет-загрозою?
1. Якщо дитина зіткнулась з кібербулінгом, то ви можете помітити зміни в її настрої під час і після спілкування в Інтернеті. Встановіть контакт з дитиною, постарайтеся розташувати його до розмови про те, що сталося. Він повинен вам довіряти і розуміти, що ви хочете розібратися в ситуації і допомогти йому, але ні в якому разі не покарати.
2. Якщо дитина засмучена чимось побаченим (наприклад, хтось зламав його профіль у соціальній мережі) або він потрапив в неприємну ситуацію (витратив гроші в результаті Інтернет-шахрайства та ін.), постарайтеся його заспокоїти. З'ясуйте, що призвело до даного результату - безпосередньо дії самої дитини, недостатність вашого контролю або незнання дитиною правил безпечної поведінки в Інтернеті.
3. Якщо ситуація пов'язана з насильством в Інтернеті щодо дитини, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їх взаємин, з'ясувати, чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривдникові про дитину (реальне ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи і т. п.). Запропонуйте свою допомогу - обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, на яку небезпеку може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків. Якщо кіберагрессія носить серйозний характер і є ризик для здоров'я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних органів.
4. Соберіте якнайповнішу інформацію про подію як зі слів дитини, так і за допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де він був, подивіться список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте і збережіть цю інформацію.
5. У випадку, якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін.), де вам дадуть рекомендації і підкажуть, куди і в якій формі звернутися з даної проблеми. Якщо надходять погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров'я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.


Рекомендації батькам, щодо зменшення ризику кібербулінгу
для своєї дитини

Оволодівайте новими знаннями
- так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями;
-  щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати Інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.
Будьте уважними до дитини
- уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від Інтернет-середовища;
-  звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).
Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною
- доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя;
- наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи,  смс або виникають інші проблеми в Інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків;
- не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.
Здійснюйте обмежений контроль
- можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в Інтернеті;
-  щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування Інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн;
- вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просижують години за розвагами в Інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.
Застосовуйте технічні засоби безпеки)
.
- для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами;
-  можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі
Формуйте комунікативну культуру
- роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною
- зауважте, що спілкування в Інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в Інтернеті;
- не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

вівторок, 21 лютого 2017 р.

Як розповісти дитині про небезпечні інтернет-ігри
 і не спровокувати цікавість. 

У продовження теми смертельних квестів, у яких дітям пропонують завдати собі шкоду: порізати руки, змішати і випити ліки, включити газ, прийти в небезпечне місце і т.п. Як батькам бути пильними. Що перше роблять батьки, коли узнають інформацію про такі ігри? Починають розпитувати дитину, чи ти знаєш про таку гру. Діти кажуть: ні, не чули. Батьки щасливі - це не про нашу дитину. А саме після цих розпитувань може з'явитися бажання пошукати. Профілактика не має викликати цікавість до забороненого. Тому треба мати з дитиною розмови щоденно про усіляке. У тому числі: в які ігри подобається грати, чому саме в цю гру, що саме найбільше подобається, що ти в ній знаходиш для себе, а що тобі залишається після того, як закінчив грати, чим це пригодиться надалі в житті і т.д. Інколи важко слухати, бо а) дитина не вміє себе виразити (і чим більше грає, тим більше імовірність, що на спілкування не лишається часу і комунікаційні уміння не розвиваються); б) у батьків немає часу і не вистачає терпіння вислуховувати детальну розповідь сюжету гри, дитячі оповіді про персонажів чи якісь рівні та ігрові проблеми (тому від цих розповідей найчастіше відмахуються як від несерйозного, неважливого, пустого). Але якщо ми не ведемо наших дітей у грі, є велика імовірність, що гра починає вести нашу дитину в реальності. Не просто забирає час життя, а втручається в реальність, вимагаючи певних дій, і як виявляється небезпечних.
Батьки відповідають за життя дитини, мабуть скоро і кібернедогляд теж зявиться як новітнє поняття. Сьогодні вже увели в обов'язки батьків забезпечення права дитини на вільне від екранів середовище життя. Це відповідальність батьків. Безпека дитини - це відповідальність батьків, хоч і в кіберсередовищі. Але часто цілком відповідальні батьки не знають, як діяти, щоб убезпечити від таких ризиків.
Найкращий шлях профілактики смертальних квестів - 1) розвиток інтересів дитини поза інтернетом, в реальності; 2) збереження довіри у стосунках, контакту, для того, щоб дитина бачила в батьках джерело допомоги в складнощах і зверталася.
Що дитині подобається? Наскільки вона має сталий інтерес? Якщо не має, то скільки ви зробили пропозицій спробувати щось нове, і ще раз, і ще раз? Це не обов'язково нові кружки чи щось організоване. Це може бути будь-яка справа, що робиться разом (приготування їжі, наведення чистоти і краси в оселі, підготовка подарунків, спільний перегляд фільмів чи читання книги) з розмовою про відчуття, думки, здобутки, які віднайдено в цій справі, побільше гумору і веселощів. І про ігри також говорити, допомогти дитині пройти період захопленості, регулювати час, "торгуватися" ("ти з'їси цю цукерку тільки через мій суп"), укладати угоди, карати згідно з домовленостями (щоб розвивати волю в дитини, а не принижувати її) і т.д. 
На жаль, до ігр ставлення у дорослих - крайнощі. Спочатку нічого не регулюється, а потім, як узнали про небезпеку - все заборонити. Крайнощі не подіють адекватно. Формуйте інтереси поза інтернетом. Розмовляйте про життя і про ігри також. І в цій розмові про життя, небезпеки, проблеми, свою долю, свій шлях, про ігри, спільноти, небезпеки в іграх, зв'язок з життям - ви узнаєте потрібну вам інформацію. Не питайте "чи знаєш ти таку-то гру", спитайте "а чи хтось розповідав тобі тобі про ігри, які не тільки в екрані відбуваються, а виходять за межі, в реальному житті щось треба робити, і що ти думаєш про це?". Не кажіть :"ти ж мені зразу скажи, якщо хтось таке буде пропонувати", а скажіть "а що ти зробиш, якщо тобі таке запропонує хтось?" Начебто те саме, але трохи інакше. 
Розумію, що на всі випадки не може бути однакових порад. Ви краще знаєте свою дитину, але знайдіть і тих, з ким ви можете радитися.
Додаю ще кілька порад з урахуванням віку дитини.
Ці квести на 9-13 річних спрямовані, в цьому віці відбувається зміна ставлення до батьків і це слабке місце, в яке втручаються. А починати говорити про небезпеки раніше треба. Чи є в дитини уявлення про те, що люди різні, є й погані, ті, хто можуть вчинити дитині зле. Ігри теж створюють люди і може статися так, що ігри теж пропонуватимуть якісь погані речі. Як ти розрізниш? Які погані речі можуть пропонувати? Я тобі допоможу розібратися. Треба звертатися до мами чи тата, якщо сумніваєшся. Це приблизно для молодшого шкільного віку. А для старших більше індивідуалізовано в залежності від стану стосунків. Тут як надмірна опіка так і відсутність опіки (надмірна свобода) можуть виявитися ускладненням. Довіряй і перевіряй у балансі.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

17 лютого у світі відзначають День спонтанного прояву доброти

17 лютого у світі відзначають День спонтанного прояву доброти





Справжня доброта не повинна чекати похвали або подяки
Свято покликане об'єднати всіх людей планети.
17 лютого - День спонтанного прояву доброти.
Це свято має досить нетривалу історію. Його поява пов'язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об'єднати під гаслами доброти всіх людей планети - незалежно від їх громадянства, віросповідання та національної приналежності.
Святкування Дня спонтанного прояву доброти в Україні поки проводиться практично непомітно, оскільки про нього мало хто знає. Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти стосовно всіх оточуючих. Справжня доброта, на думку організаторів цього свята, не повинна чекати похвали або подяки. Головна нагорода за доброту людини - радість інших людей.
День спонтанного прояву доброти - це підстава згадати про істинні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її проявляє. Тому проявляти добрі наміри у всіх своїх діях повинна кожна людина.

середа, 15 лютого 2017 р.

До уваги батьків!


 Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомив про виявлення в соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства. Читати далі...


вівторок, 7 лютого 2017 р.



День безпечного Інтернету


7 лютого 2017 року у світі відзначається День безпечного Інтернету, який пройде під гаслом «Будь зміною: об’єднаймося для кращого Інтернету».
День безпечного Інтернету відзначається другого дня другого тижня другого місяця щорічно.Тисячі людей в усьому світі об’єднуються та беруть участь у різних заходах заради просування ідеї відповідального використання онлайн-технологій та мобільних приладів, особливо дітьми та молоддю.
Ідея онлайн-безпеки еволюціонувала в останні роки, змінюючи фокус -від створення «безпечного» Інтернету до створення «кращого» Інтернету.
День безпечного Інтернету (SafeInternetDay) організовано мережами Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії.
У навчальних закладах України цей день проходить за підтримки Міністерства освіти і науки та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».
Дізнатися більше про День безпечного Інтернету можна за посиланням:www.saferinternetday.org.
Інформація про заходи в Україні: https://www.saferinternetday.org/web/ukraine/sid.
День безпечного Інтернету в Україні у Фейсбуці: https://www.facebook.com/UkraineSID.
День безпечного Інтернету у Твіттері: https://twitter.com/UkraineSID


Година психолога з теми "Безпечний інтернет" у 4-В класі ЕЗОШ №7