Кампанії з підвищення обізнаності суспільства – головне знаряддя запобігання домашньому насильству та насильству за ознакою статі, яке можна ефективно застосовувати для подолання стереотипів, які сприяють вчиненню актів насильства і перешкоджання проявам насильства на різних рівнях.
З цією метою громадською організацією «ТРАП» за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) були створені 6 соціальних відеороликів, які відображають різні види домашнього насильства та насильства за ознакою статі.Блог практичного психолога Енергодарської гімназії №7 Решетняк Юлії Юріївни
- Головна сторінка
- Телефони "гарячих ліній"
- Виховуємо ОСОБИСТІСТЬ!
- Адаптація та шкільна готовність
- Готуємось до ЗНО без стресу
- Цей складний підлітковий вік!
- Скарбничка психолога
- Довідково-інформаційні матеріали
- Це варто подивитися!
- Цікава психологія
- Корисна література
- ПОСМІХНИСЬ :)
- Психолого-педагогічні семінари
- Дистанційна корекційна робота
- Профілактика емоційного вигорання
- Навчальна діяльність. Гурток "Школа проти СНІДу"
- Навчальна діяльність. Факультатив "Вчись думати"
середу, 25 листопада 2020 р.
16 днів проти насилля
В Енергодарській загальноосвітній школі I-III ст. №7
стартувала акція "16 днів проти насилля"
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. Період акції охоплює наступні важливі дати:
– 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
– 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
– 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
– 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
– 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
– 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
– 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
– 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Якщо вам стало відомо про факти, пов’язані з насильством в сім'ї, з метою оперативного реагування та надання допомоги особам, які постраждали від насильства в сім'ї, зателефонуйте за номерами:
Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
| 0-800-500-501 |
527 (безкоштовно з моб.тел.) | |
Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
| 0 800 500 335 |
116 123 (безкоштовно з мобютел) | |
ЗОГО «Об’єднання психологів, психоаналітиків «Взаємодія» | 061-270-92-91 067-393-80-65 099-71-57-833 |
Відділ у справах сім’ї та молоді Енергодарської міської ради | 6-55-35 |
Служба у справах дітей Енергодарської міської ради | 6-25-16 |
Енергодарський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді | 6-19-54 |
Урок-вебінар "Живи вільно" Говоримо про безпечне спілкування онлайн та офлайн, актуальність проблеми торгівлі людьми та ділимося розробкою уроку, за допомогою якого учні зможуть краще зрозуміти небезпеки, пов'язані з працевлаштуванням і виїздом за кордон. |
понеділок, 23 листопада 2020 р.
16 днів проти насилля. Почни говорити
Відео "Почни говорити" створене Радою Європи, щоби привернути увагу дорослих про проблему сексуального насильства в спорті.
16 днів проти насилля. Мультфільм "Розкажи дорослому, якому довіряєш"
Мультфільм "Розкажи дорослому, якому довіряєш" розрахований на дітей від 9 до 13 років. На прикладі історії однієї дівчинки роз’яснюється що таке сексуальне насильство і як діти можуть захистити себе.
Відео створене Радою Європи та містить деякі ключові посилання Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції).
16 днів проти насилля. Навчальні відеоуроки для дітей, батьків та педагогів "Батьківство в епоху цифрових технологій"
Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:
Відеоурок 1 - Захист дітей в Інтернеті
Відеоурок 2 - Сексуальний шантаж
Відеоурок 6 - Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти
середу, 18 листопада 2020 р.
Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей досі є трагічною реальністю для всіх суспільств. Це серйозне порушення прав дітей, що завдає довготривалих та часто згубних наслідків на все їхнє життя.
Загальними завданнями Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:
- підвищення обізнаності громадськості про сексуальну експлуатацію та сексуальне насильство щодо дітей і потребу в запобіганні таких дій;
- сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, а також не допущення та усунення стигматизації жертв;
- сприяння виконанню Лансаротської конвенції та роботі Лансаротського комітету.
Відеолекція для фахівців
"Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки"
Джерело: https://rescentre.org.ua/novyny/yevropeiskyi-den-zakhystu-ditei-vid-seksualnoi-ekspluatatsii-ta-seksualnoho-nasylstva
понеділок, 9 листопада 2020 р.
Тиждень толерантності
Відповідно до плану роботи закладу з 09 по 16 листопада 2020 р. у школі проходить Тиждень толерантності, присвячений відзначенню Міжнародного дня толерантності.
Метою проведення Тижня є формування в учасників освітнього процесу принципів терпимості, доброзичливості, взаємної поваги та мирного співіснування. Особливу увагу під час проведення приділено формуванню толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами.В рамках Тижня толерантності спеціалістами психологічної служби заплановано проведення годин спілкування, годин психолога (в тому числі за допомогою технологій дистанційного навчання), оформлення буклетів та стіннівок,перегляд відеороликів, акції та виставки дитячих малюнків тощо. Усі заходи проводяться з дотриманням норм карантину та соціального дистанціювання.
Тиждень толерантності в ЕЗОШ №7 |
четвер, 5 листопада 2020 р.
Консультація для батьків та вчителів. "Розвиток креативного мислення в учнів"
Підготовка до розвитку креативності особистості – процес тривалий, тому його необхідно починати якомога раніше, коли діти найбільше сприйнятливі до нового, коли немає стереотипів. Молодший шкільний вік є сензитивним (найбільш сприятливим, «чутливим») етапом розвитку креативності дитини, її самореалізації та зростання її особистісної гідності. Розвиток креативності особистості відбувається найбільш результативно, якщо:
• створюються ситуації вибору, педагогічний процес включає завдання, які виконуються за участю уяви;
• організовується співтворчість у дитячому колективі з метою прояву і розвитку креативності кожного;
• забезпечується вдосконалення креативної спрямованості особистості педагога;
• використовуються технології розвитку креативного мислення;
• здійснюється систематичне проведення і аналіз діагностики.
Рекомендації щодо розвитку креативного потенціалу учнів:
1. У процесі вирішення креативного завдання першорядна мета педагога полягає в тому, щоб у жодному разі не висловлювати осуду. Учень обов'язково повинен обґрунтувати свою здогадку або припущення, навіть якщо це обґрунтування недостатньо логічне. Перша вимога: не пригнічувати інтуїцію учнів.
2. Добрі позитивні емоції – це інструмент посилення креативної активності. Сміх розковує і знімає напругу, відкриває шлях новим думкам. Негативні емоції пригнічують прояви креативності. У процесі навчання бажано максимально спиратися на позитивні емоції (подиву, радості та ін.).
3. Схильність до ризику й авантюризму – це фундаментальні риси креативної особистості. Тому слід заохочувати схильність до ризикованої поведінки.
4. Розвинена уява – один з найважливіших елементів креативного мислення. Людина з розвиненою креативною уявою може замислитися над тим, над чим ніколи б не задумалася людина з нерозвиненою креативною уявою. Педагогу не слід гальмувати схильність учнів до фантазування.
5. Основна роль протиріч у розумовій діяльності полягає в їх здатності служити джерелом нових питань і гіпотез. Необхідно формувати в учнів чутливість до протиріч, уміння переформульовувати й уточнювати. Для формування «бачення протиріч» учень має бути поставлений у такі умови, коли в процесі виконання завдання він повинен формулювати проблему.
6. Тренування в продукуванні можливих рішень (гіпотез) істотно підвищує показники швидкості, гнучкості та оригінальності мислення. Вчителеві слід частіше використовувати в навчанні завдання так званого відкритого типу, коли правильних рішень задачі декілька і необхідно представити найбільш раціональне з них.
Рекомендації для батьків з розвитку креативної активності учнів:
1. Дайте дитині час для роздумів і рефлексії.
2. Розвивайте інтереси дитини у всіх сферах.
3. Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми.
4. Дайте дитині можливість знаходити рішення без остраху помилитися. Допоможіть їй цінувати власні оригінальні думки і вчитися на своїх помилках.
5. Заохочуйте ініціативу.
6. Домагайтеся хорошої організації роботи і правильного розподілу часу.
7. Сприяйте тому, щоб дитина задавала питання, і допомагайте їй знаходити літературу для отримання відповідей на свої питання.
8. Дайте їй можливість отримати максимум життєвого досвіду. Заохочуйте захоплення в найрізноманітніших областях.
9. Пам'ятайте, що зайва критика знижує креативну енергію і відчуття власної значущості.
10. Допомагайте їй в її самовираженні, але заохочуйте спільні заняття з іншими дітьми. Не зводьте її на п'єдестал і не принижуйте її успіхи.
11. Менше використовуйте її в ролі помічника і консультанта.
12. Такі діти погано сприймають суворо регламентовані, репродуктивні, повторювані завдання.
Заняття для розвитку креативності дітей:
1. Дитині потрібно вирізати з кольорового паперу який-небудь геометричний предмет, домалювати до нього деякі деталі, щоб вийшло зображення конкретного предмета, і озаглавити його.
2. «Неповні фігури». Даються фігури з прямих або хвилеподібних ліній. Пропонується їх доповнити таким чином, щоб вийшли зображення різних предметів або малюнки, бажано незвичайні. Після цього слід дати назву своєму малюнку.
3. Дається ланцюжок горизонтальних ліній, з яких дитина повинна придумати розповідь з яких випливають один з одного сюжети. Завдання полягає в тому, щоб намалювати предмети і явища, використовуючи кола як основу. Малювати можна як поза, так і всередині кола, використовувати одне коло для малюнка. Придумати, як використовувати кола, щоб вийшли оригінальні малюнки. Під кожним малюнком написати, що вийшло. Малювати слід зліва на право. На виконання завдання дається 5 хвилин.
Методика «Маленький казкар»
Методика розрахована на дітей у віці від 7 до 11 років. Крім продуктивного мислення, вона сприяє розвитку загальної та тонкої моторики (і, тим самим, інтелекту), вчить навичкам соціальної взаємодії, правилам поведінки в суспільстві, плануванню майбутньої діяльності, розвиває мову, письмо, допомагає долати характерні для даного віку дитячі страхи. Основною її перевагою є те, що вона являє собою цікаву і захоплюючу гру, яка дуже подобається дітям. Крім того, методика «Маленький казкар» дає необмежені можливості для креативності батькам і педагогам, дозволяючи їм включати в гру необхідні вправи на розвиток інтелектуальних здібностей, пам'яті, уваги та ін. Вона підходить як для індивідуальних занять із дитиною, так і для занять у групі.
Матеріал. Основним матеріалом для занять слугують вирізані з книг і журналів різні картинки і фотографії. Це можуть бути зображення тварин, їжі, предметів побуту, людей, одягу та ін. Головне, щоб вони були яскравими, барвистими і простими для розуміння дитиною. Ви можете вирізати їх самі, а можете залучити до цього заняття дитину. Мотивувати її можна, сказавши, що картинки нам знадобляться для того, щоб потім пограти в одну цікаву гру. Але наполягати не слід, якщо дитина не захоче вам допомагати. Дітям корисно якомога більше речей робити руками: вирізати, малювати, ліпити з пластиліну, глини або солоного тіста, обводити фігурки на трафареті, шити, клеїти та ін. Розвиток дрібної моторики (м'язів рук) є важливим для інтелектуального розвитку дитини. Не всі батьки знають про те, що всі процеси розвитку дитини взаємопов'язані, і, якщо приділяти достатньо уваги розвитку однієї системи, то від цього розвиватимуться інші. Щоб у дитини розвивалася креативна уява, їй необхідно контактувати з середовищем і отримувати інформацію. Уміння використовувати руки і пальці є життєво важливим для формування креативного мислення. Руки і пальці дають нову, дуже цікаву інформацію про речі – як позитивну, так і негативну. Крім того, батькам слід пам'ятати, що дітям молодшого шкільного віку подобається щось робити, слухати, пробувати і дивитися. Крім картинок, вам також знадобляться: кольоровий папір, ножиці, клей, фольга з-під цукерок, фломастери, олівці, фарби, будь-які наклейки, фотографії з сімейного альбому, які вам не шкода використовувати для гри. Додатковий матеріал для гри вам підкаже ваша фантазія. Це можуть бути бусинки, маленькі черепашки, крупа, насіння рослин, мох, дощик, биті новорічні іграшки, висушені квіти, листочки дерев, пір'ячко, шматочки тканини, хутра, стрічки та ін. Загалом усе, що вам вдасться наклеїти на папір. Хід гри Учаснику гри видається аркуш білого паперу (за бажанням, можна і кольоровий). На столі викладаються вирізані заздалегідь картинки з книг і журналів. Чим більше картинок – тим краще. Кожен гравець має право вибрати собі 10 картинок. Але вибирати їх слід з урахуванням того, що згодом необхідно буде скласти казку, використовуючи всі вибрані зображення. Тому необхідно при підборі картинок заздалегідь продумувати сюжет майбутньої казки і пов'язувати предмети однією сюжетною лінією. Більш складний варіант гри – це коли картинки перемішуються і зворотною стороною роздаються учасникам, тобто гравці не мають права самостійно їх вибирати, і змушені придумувати розповідь з тим, що попадеться. Після цього починається сама гра. Спочатку кожен учасник повинен придумати назву своєї казки. Педагог повинен пояснити дітям, що назва казки має відображати основний зміст, ідею казки. У разі необхідності, можна навести приклад. Там же потрібно написати прізвище та ім'я автора майбутнього шедевра. Потім діти самі або за допомогою дорослого пишуть придуману ними назву вгорі аркуша. Слід наклеїти картинки на аркуш паперу в тому порядку, як будуть розвиватися події, й враховуючи схему місцевості. Можна заздалегідь зробити на папері фон, використовуючи спеціальну крейду або натертий лезом і розтертий на папері ваткою грифель кольорових олівців. Наприклад, верхню частину листа можна зробити синьо-блакитний (небо), центральну частину – бежевий, низ аркуша – зеленим, коричневим, жовтим (трава, ґрунт, пісок). Якщо події відбуваються вночі або в космосі – лист логічно взяти не білий, а чорний, синій чи фіолетовий. Якщо дитина хоче сама бути одним із героїв (або головним героєм) своєї казки, то можна наклеїти її фотографію. Після того, як картинки наклеєні, потрібно домалювати відсутні предмети або елементи (частини) предметів. Бажано для цього використовувати різні образотворчі засоби: фарби, фломастери, олівці. Дещо можна вирізати з кольорового паперу (фольги), а потім наклеїти. Можна також скористатися купленими наклейками. На наступному етапі йде доопрацювання картини. Для цього використовується будь-який перерахований вище матеріал. Головне на цьому етапі – не перенасичувати і не обмежувати власну фантазію. Щоб задіяти більше органів чуття, можна скористатися парфумами (наприклад, збризнути ними квіти або принцесу). Коли картина буде готова, можна переходити до другого етапу гри. У другій частині кожна дитина повинна розповісти свою історію. Після цього, за бажанням дітей, можна написати текст казки або на купленій (чи саморобній) листівці, або надрукувати на комп'ютері й, прикрасивши різними картинками, роздрукувати на кольоровому принтері. Взагалі, для довговічності (для нащадків) можна відсканувати картини дітей і роздрукувати їх у кольоровому вигляді. На цьому етапі, коли діти будуть розповідати складені ними історії, педагогу (батьку) важливо створити доброзичливу атмосферу в групі. Нарешті, завершальний і, мабуть, найбільш цікавий етап гри – постановка казки. На постановку казки відводиться від одного до п'яти днів. Сама дитина в цей час повинна бути режисером. Розігрувати казку можна або за допомогою наявних у вашому розпорядженні ляльок, лялькового театру, або героями можуть бути самі діти. Якщо є можливість (і «режисер» не заперечує), доречно залучити справжніх тварин. Можна спеціально зробити костюми або використовувати наявний одяг і аксесуари. «Режисер» призначає акторів на ролі й керує всім процесом.
Рекомендації педагогам і батькам:
1. Створіть безпечні умови дитині в її пошуках, до яких вона могла повертатися, якщо буде налякана власними відкриттями.
2. Уникайте несхвальної оцінки креативних спроб дитини.
3. Будьте терплячими до дивних ідей, поважайте цікавість, питання та ідеї дитини. Намагайтеся відповідати на всі питання, навіть якщо вони здаються дивними.
4. Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона цього бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок «шефства» може затримати розвиток креативності. (Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може часом сприйматися як «порушення кордонів» особистості. Навіть дуже маленькі обдаровані діти надають впертий опір батькам, які дуже наполегливі у своєму прагненні розділити з дитиною радість живої креативної уяви.)
5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї наряду з іншими ідеями.
6. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любов, повагу до себе і оточуючих), оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, менш здатна досягти висот самовираження.
7. Допомагайте їй справлятися з розчаруванням і сумнівом, коли вона залишається одна в процесі незрозумілого одноліткам креативного пошуку: нехай вона збереже свій творчий імпульс, знаходячи винагороду в собі і менше переживаючи про своє визнання оточуючими.
8. Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не повинна виходити за рамки пристойного.
9. Проявляйте симпатію до її перших незграбних спроб висловити свою ідею словами і зробити її зрозумілою для оточуючих.
10. Знаходьте слова підтримки для нових креативних починань дитини, не критикуйте перші досліди – які б вони не були невдалі. Ставтеся до них із симпатією і теплотою, дитина прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.
11. Допомагайте дитині стати «розумним авантюристом», часом покладайтеся в пізнанні на ризик та інтуїцію: найбільш імовірно, що саме це допоможе зробити справжнє відкриття.
12. Підтримуйте необхідну для розвитку креативності атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і впоратися з негативною реакцією однолітків. Дитина позбавлена позитивного виходу, може спрямувати свою творчу енергію в абсолютно небажаному напрямку.
13. Неодмінно постарайтеся знайти дитині компаньйона такого ж віку і з такими ж здібностями.
Консультація для учнів та батьків. "Рекомендації з управління гнівом для дітей"
Сердитись час від часу – цілком нормально. Але не можна допускати, щоб злість переростала в жорстокість або агресію. Дуже важливо, щоб дитина це знала.
Щоб запобігти агресивній поведінці дитини, потрібно навчити її керувати гнівом, повідомляє osvita.ua
Чи є у вашої дитини проблеми з гнівом?
Кожна людина відчуває гнів, у тому числі й діти. І це нормально. Але деякі люди не можуть справлятися зі своїм гнівом. Розглянемо кілька ознак, які можуть свідчити про те, що у дитини є проблеми з гнівом:
- дитина часто виходить з себе через найменші дрібниці;
- дитина втрачає самоконтроль, не може зупинитися під час спалаху гніву;
- дитина не може зв’язно висловити свої почуття;
- дитина не помічає, як їх гнів впливає на інших людей. Здається, що її не хвилюють почуття оточуючих;
- дитина поводиться нерозумно;
- дитина використовує погрози в мовленні. У її малюнках і тому, що вона пише, присутня тема насильства і агресії;
- дитина говорить, що в її агресивній поведінці винні інші;
- дитина сердиться протягом довгого часу;
- дитина починає контролювати свою поведінку тільки після того, як її зупинять і посварять.
Діти, які бездумно проявляють агресивну поведінку, відчуваючи злість, зазвичай роблять боляче собі або іншим. Іноді проблеми з гнівом у дитини очевидні. Але в деяких випадках батькам потрібно уважно спостерігати за її поведінкою і думками.
Якщо ви помічаєте, що дитина часто відчуває гнів, вам варто дізнатися, як ним керувати.
Що таке керування гнівом?
Керування гнівом – це процес навчання дітей тому, як правильно направляти свій гнів у безпечне русло. Діти вчаться виявляти ознаки гніву, заспокоюватися і виконувати більш продуктивні дії. Керування гнівом не означає, що потрібно пригнічувати або заперечувати свої почуття.
Гнів – це нормальне почуття, і його потрібно висловлювати. Пригнічений гнів може призвести до спалахів, людина може стати агресивною і жорстокою. Керування гнівом допомагає запобігти таким спалахам, які можуть завдати шкоди дитині або іншим людям.
Навички управління гнівом так само важливі, як і інші життєві навички, які допомагають дитині згодом стати розумним дорослим. Як же допомогти дитині навчитися керувати гнівом?
Поради з керування гнівом у дітей
Керувати гнівом нелегко. Саме тому дитина повинна це засвоїти якомога раніше. Розглянемо кілька порад, які допоможуть дитині краще справлятися зі своїм гнівом.
1. Беріть паузу
Паузи завжди допомагають, коли дитина сердиться. Коли у неї трапляється напад гніву, не реагуйте і не сваріть її. Це тільки посилить її гнів. Замість того щоб сперечатися або говорити з нею на підвищених тонах, вчиніть так: почекайте, поки дитина закінчить, а потім відведіть її до її кімнати. Скажіть їй якомога спокійніше, що вона повинна провести у своїй кімнаті деякий час, щоб заспокоїтися.Почуття власного гніву може лякати деяких дітей. У такому випадку не варто залишати дитину саму в кімнаті: це тільки посилить гнів. Якщо ви помічаєте, що до почуття гніву у дитини додається страх, залишайтеся поруч з нею.
Але якщо дитина проявляє агресію, негайно зупиніть її і змусьте сидіти тихо протягом однієї-двох хвилин, поки вона не заспокоїться.
- Якщо ви навчите дитину дихальних вправ або йоги, це допоможе їй заспокоюватися, перш ніж гнів оволодіє нею.
- Прогулянка на свіжому повітрі на самоті допоможе їй зібратися з думками і почуттями.
- Навчіть дитину рахувати від одного до десяти, роблячи вдихи й видихи в такт. Це допоможе їй заспокоїтися.
2. Вивчіть словник почуттів
Коли маленькі діти відчувають злість, вони зазвичай кричать, б’ються і кидаються речами, тому що не знають, як висловити свій гнів словами. Словник почуттів – це список слів, які дитина може використовувати, щоб висловити свої емоції. Навчіть її слів, які позначають емоції.
- Ви можете почати з таких слів, як «сердитись», «щасливий», «злякатися», «нервовий», «тривожний», «роздратований» тощо.
- Як тільки дитина засвоїть ці слова, навчіть дитину вживати їх в реченнях: «Я зараз так серджуся на тебе» або «Він мене дратує».
- Висловити свої почуття завжди краще за допомогою слів, ніж битися, кусатися або кидатися речами.
- Читання книг про емоції може допомогти дитині краще розуміти свої почуття.
3. Дайте вихід гніву
За почуття гніву відповідає мигдалеподібне тіло – частина мозку, яка також відповідає за реакцію організму «бий або біжи». Як тільки людина відчуває гнів, у її надниркових залозах виділяється адреналін, підвищується рівень тестостерону в організмі, підвищується пульс і артеріальний тиск. Коли в організмі підвищується рівень адреналіну, людина відчуває силу і енергію, а її голос стає голоснішим. Такі зміни збільшують ризик агресивної поведінки. Щоб цьому запобігти, потрібно перенаправити адреналін на щось більш продуктивне і менш шкідливе. Наприклад, можна побити боксерську грушу, покричати в подушку, зайнятися якимось видом спорту (наприклад, бігом, плаванням або просто робити фізичні вправи). Фізичне навантаження – один з найефективніших способів управління гнівом як для дорослих, так і для дітей.
4. Співпереживайте дитині
Співпереживання може творити чудеса, коли мова йде про дитину, що відчуває гнів. Якщо ваша дитина сердиться, заохочуйте її говорити про це. Не перебивайте дитину, коли вона висловлює свій гнів. Визнайте будь-які її почуття, будь-то гнів, роздратування або якісь інші.
Покажіть дитині, що ви дбаєте про неї. Часто діти стають агресивними, коли вони розчаровані або відчувають, що ними нехтують або зраджують їм. Дитина може відчувати, що гнів – це єдиний спосіб, щоб її почули або сприйняли серйозно. Подумайте, після якого вашого вчинку дитина стала проявляти гнів.
Коли дитина заспокоїться, сядьте поруч з нею і щиро запитайте, що її турбує і як ви можете їй допомогти. Запропонуйте дитині прогулятися і поїсти морозива. Прогулянка допомагає дитині отямитись. Не акцентуйте увагу дитини на помилках. Дозвольте їй робити помилки – без цього неможливий розвиток. Не набридайте дитині довгими поясненнями – просто мовчіть і тим самим проявіть трохи співчуття.
5. Хваліть дитину за хорошу поведінку
Поведінка дитини залежить від того, як ви на неї реагуєте. Діти завжди прагнуть привернути увагу батьків будь-якими способами і отримати їх схвалення. Тому, коли ваша дитина демонструє хорошу поведінку, хваліть її й цінуйте її зусилля. Але не перестарайтеся. Занадто часта похвала може принести шкоду: дитина буде чекати тільки похвалу і не буде сприймати критику. Похвала за хорошу поведінку важлива, проте не менш важливо вказувати їй на неправильну поведінку і допомогти виправити її.
6. Покажіть дитині хороший приклад
Покажіть дитині приклад того, як керувати гнівом і контролювати свої емоції. Батьки самі повинні навчитися контролювати свій гнів, спілкуючись один з одним. Якщо батьки не можуть спілкуватися чемно, діти теж навряд чи навчаться цьому. Гарне спілкування – це мистецтво, і цьому треба вчитися.
Визнайте свою неправоту. Коли ви будете визнавати свої помилки, тим самим ви заслужите повагу своїх дітей і навчите дітей покірності. Батьки повинні навчитися вирішувати свої проблеми цивілізовано. Коли ви навчитеся цього, діти будуть брати з вас приклад і намагатися впоратися зі своїм гнівом без агресії і насильства.
7. Встановіть правила
Правила важливі для того, щоб дитина виросла дисциплінованою. Дуже важливо встановити дитині правила на випадок, коли вона злиться. Дитина повинна розуміти, що злитися – нормально. Але проявляти жорстокість або агресію неприпустимо. Тому вона повинна дотримуватися таких правил:
- неприпустимо битися, кусатися, щипати або застосовувати насильство;
- не можна кричати – щоб вирішити будь-яку проблему, всі розмовляють спокійно;
- не можна обзиватися і говорити образливі речі;
- ніколи не можна говорити відразу ж, як тільки з’являється почуття гніву. Дитина повинна відкласти розмови до того моменту, коли вона заспокоїться;
- проблеми потрібно вирішувати, коли всі спокійні;
- метою будь-якої суперечки має бути вирішення проблеми, а не доведення своєї правоти;
- після спалаху гніву потрібно потиснути один одному руки і помиритися;
- не потрібно постійно згадувати минуле.
Ви можете доповнити список правил на свій розсуд. Враховуйте при цьому поведінку дитини. Головне – переконатися, що і ви, і ваші діти дотримуєтеся цих правил, і будь-які їх порушення мають наслідки. Правила повинні бути однозначними, і з них не повинно бути винятків.
8. Знайдіть альтернативу
Якщо дитині не можна кричати і битися, коли вона відчуває гнів, то що вона повинна робити? Ось кілька альтернативних способів безпечно виплеснути свій гнів:
- Використовуйте боксерську грушу. Побити грушу або подушку, щоб виплеснути гнів – нормально, бити людей – ні.
- Запропонуйте дитині написати на аркуші паперу причину гніву і порвати його на дрібні шматочки.
- Дихайте. Запропонуйте дитині робити глибокі вдихи і видихи щоразу, коли вона відчуває гнів. Можна виконати вправу «Подих дракона»: запропонуйте дитині вдихати через ніс і видихати через рот, ніби дракон дихає вогнем.
- Відведіть дитину в спокійне місце, подалі від того, що викликає у неї гнів. Так дитина швидше заспокоїться.
- Запропонуйте дитині намалювати свої емоції. Кольорові малюнки допоможуть дитині заспокоїти емоції і спрямувати гнів у творче русло.
- Поцікавтеся у дитини, що її заспокоює. Використовуйте ці підказки кожен раз, коли ви бачите, що вона починає злитися.
- Дотримуйтеся правила «Ранок вечора мудріший». Якщо ввечері у дитини виникла проблема, краще її обговорити на наступний ранок, коли всі будуть спокійні.
Підлітковий вік – один із найважчих періодів у житті людини. Тіло в підлітковому віці суттєво змінюється, ви переживаєте почуття, які годі пояснити. Одне з таких почуттів – гнів, і він здатен вивести вас із себе. Як стверджують психологи, коли почуття гніву в підлітків виходить із-під контролю, воно може призводити до деструктивної поведінки. Це, своєю чергою, спричиняє проблеми у школі, у взаєминах із людьми довкола, загалом негативно впливаючи на життя підлітків. Ті з них, які не можуть упоратися з почуттям гніву, схильні до проявів вербальної та фізичної агресії. На щастя, почуттям гніву можна навчитися управляти. Є певні техніки, за допомогою яких підлітки можуть навчитися розпізнавати почуття гніву й контролювати його. Щоб керувати гнівом, підлітку важливо визнати свої почуття, не звинувачувати у їх появі інших людей або обставини.
Розгляньмо низку рекомендацій, які допоможуть опанувати почуттям гніву.
1. Навчіться правильно виражати гнів. Ключ до всіх емоцій – знання того, як їх виявляти. Щоб зрозуміти свої емоції, ви потребуватимете певного часу, тому що емоції постійно змінюються й завдають болю. Коли ви виявляєте свої емоції (смієтеся, коли вам радісно, або плачете, коли сумно), то стаєте щасливішими. Із почуттям гніву дещо складніше, але є способи виразити і його, при цьому не втрачаючи самовладання. Найгірше, що ви можете робити у хвилини гніву, – ламати речі або розкидати їх кімнатою. Зрештою, вони ще знадобляться вам або їх власнику. Деякі люди, щоб виплеснути гнів, не цураються побити подушку або вдарити нею об стіну. Цей спосіб досить безпечний – він не шкодить ні подушці, ні стіні, ні вам.
Використовуйте техніки, що допомагають опанувати гнів. Подеколи висловити свої емоції немає змоги. Проте потреба виплеснути гнів лишається. Найкраще для цього прислужаться техніки самоконтролю. Для їх опанування може знадобитися певний час, але ці техніки справді працюють. Почніть із глибокого дихання. Гнів викликає викид адреналіну в кров, і завдяки глибокому диханню ви можете розслабитися та зменшити його концентрацію. Якщо вам важко глибоко дихати, просто повільно порахуйте до десяти. Самоконтроль важливий не тільки в підлітковому віці. Він знадобиться вам упродовж усього життя. Самоконтроль потрібен, навіть якщо ви цього не усвідомлюєте. Контролюючи себе, ви не скривдите маму, критикуючи обід, який вона приготувала, або товариша, захопленого новим напрямком у музиці. Складність у тому, що коли у вас змінюється гормональний фон і з'являються нові емоції, вам стає важче контролювати себе. І щоб знову навчитися цього, вам необхідно докласти зусиль.
Навчіться розуміти свої почуття. Пробуючи контролювати свої емоції, ви маєте більше дізнатися про почуття гніву й навчитися його розпізнавати. Навчіться вловлювати свій гнів до того, як він набере такої потужності, що контролювати його стане неможливо. Перший крок в управлінні гнівом – це точно знати, що ви відчуваєте в той чи інший момент. Ви можете думати, що ваші почуття – це щось неправильне або несправедливе. Але важливо прийняти свої почуття й спробувати зрозуміти, що їх викликало. Коли ви будете знати, що викликало у вас гнів, ви зможете його опанувати. Перш ніж намагатися втрутитися в ситуацію, яка спричинила у вас гнів, подумайте про інші способи впоратися з нею. Ви можете вдарити свого кривдника, але це не означає, що так варто робити. Продумайте різні варіанти ваших дій і їх можливі наслідки, перш ніж реагувати на ситуацію. Це дасть вам повне уявлення про те, який варіант для вас є найкращим. Такий метод широко відомий як «управління ризиками», і дуже важливо, щоб підлітки оволоділи ним. Це допоможе їм уникнути багатьох неприємних наслідків.
Джерело: https://np.pl.ua/2020/05/efektyvni-porady-z-keruvannia-hnivom-dlia-ditey/
https://sites.google.com/zoryaschool.dp.ua/zoryaschool/%D0%BF%