Навчальна діяльність. Гурток "Школа проти СНІДу"

Дистанційні заняття з вихованцями гуртка 

"Школа проти СНІДу" 

Поведінка і ризики. Оцінюємо ризик

Оцініть ризик ВІЛ–інфікування у наведених ситуаціях: 
ДР (дуже ризиковано) — значний контакт з кров’ю чи іншими рідинами організму, які містять небезпечну концентрацію ВІЛ;
РН (ризик низький чи теоретичний) — існує можливість незначного контакту з кров’ю, спермою, вагінальними виділеннями інфікованої людини; 
РВ (ризик відсутній) — відсутність контакту з кров’ю, спермою або вагінальними виділеннями ВІЛ– інфікованого; 
? — ви цього не знаєте.
 Перевірте, чи правильно ви оцінили ризик у запропонованих ситуаціях: 
1) користуватися туалетом у громадських місцях (РВ); 
2) доглядати хворого на СНІД (РВ); 
3) обробляти рану ВІЛ–інфікованого без гумових рукавичок (РН); 
4) мати незахищені сексуальні контакти (ДР); 
5) повторно використовувати презервативи (ДР); 
6) дружній поцілунок (РВ); 
7) робити ін’єкції одним шприцом (ДР); 
8) купатися з ВІЛ–інфікованим (РВ); 
9) користуватися однією голкою для проколювання вух (ДР); 
10) утримуватися від статевих стосунків (РВ); 
11) ходити до школи разом з ВІЛ–інфікованими дітьми (РВ); 
12) бути покусаним одним комаром (РВ); 
13) робити насічки на шкірі ножем, яким користувалися інші (ДР); 
14) здавати кров на станції переливання крові (РВ); 
15) при статевих контактах постійно і правильно користуватися презервативами (РН); 
16) вживати їжу, приготовлену ВІЛ–інфікованим (РВ); 
17) плавати у басейні з ВІЛ–інфікованими (РВ); 
18) дружити з ВІЛ–інфікованим (РВ); 
19) погоджуватися на секс без презерватива (ДР); 
20) цілуватися в губи (РН); 
21) обнімати ВІЛ–інфікованого (РВ); 
22) часто змінювати сексуальних партнерів (ДР); 
23) робити штучне дихання «рот в рот» (РН); 
24) робити ін’єкції одноразовим шприцом (РВ); 
25) користуватися спільною голкою для нанесення татуювання (ДР); 
26) користуватися бритвою іншої людини (РН); 
27) сидіти за однією партою з ВІЛ–інфікованим (РВ); 
28) користуватися спільними голками для ін’єкцій (ДР); 
29) пити з однієї склянки з ВІЛ–інфікованим (РВ); 
30) користуватися спільною зубною щіткою (РН); 
31) обробляти рану ВІЛ–інфікованого в гумових рукавичках (РВ); 
32) їздити в переповненому транспорті (РВ). 


Чи можу я вважати себе відповідальною людиною

Цей короткий тест допоможе вам зрозуміти, чи є ви насправді відповідальною людиною. Адже тільки ті, хто здатний взяти на себе відповідальність за своє життя і здоров’я, можуть зупинити епідемію ВІЛ/СНІДу.
Поставте позначку в колонці «ТАК», якщо ви погоджуєтеся з наведеним твердженням, у колонці «НІ», якщо не погоджуєтесь, і в колонці «?», якщо маєте сумнів. 
 Підрахуйте свій результат так, як пояснить учитель, і перевірте його за показниками відповідальності. 



Тестування на ВІЛ-інфекцію

Якщо людина усвідомлює, що була у ризикованій ситуації, їй слід пройти обстеження на ВІЛ–інфекцію. Це обстеження є конфіденційним і анонімним. До тесту і після нього людині запропонують консультацію. Уважно прочитайте діалог дівчини з консультантом.



Що таке антитіла? 
Для боротьби з патогенними мікроорганізмами імунна система утворює особливі речовини — антитіла. Наявність антитіл у крові людини означає, що вона перехворіла на інфекційну хворобу або зробила щеплення. Наявність у крові антитіл до ВІЛ свідчить, що людина ВІЛ–інфікована. 

Який період називають «вікном»? 
Це період з моменту інфікування, протягом якого утворюються антитіла, які можна виявити в організмі. Він триває від одного до трьох місяців від моменту зараження, у деяких випадках — довше. 

Які бувають аналізи на ВІЛ?
Найдостовірніший і найпоширеніший тест — ІФА (імуноферментний аналіз). Він показує наявність або відсутність у крові антитіл до ВІЛ. Його рекомендують робити не раніш як через 3—6 місяців від моменту зараження. У разі позитивного результату ІФА призначають підтверджувальний аналіз — імунний блотінг (імуноблот). Є аналіз, що виявляє не антитіла, а білки самого вірусу. Його назва — полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Він може дати результат уже через 10 днів після зараження, але нерідко цей результат псевдопозитивний і тому потребує підтвердження методом ІФА. 

Якщо результат ІФА негативний (наприклад, ще не закінчився «період вікна»), чи можна у цей час заразити свого сексуального партнера? 
Так, інфікування статевого партнера можливе ще до утворення антитіл. 

Чи існує аналіз, за допомогою якого можна визначити, хто з партнерів був інфікований раніше? 
Ні, такого аналізу не існує. 

Чи можна визначити за допомогою аналізу, коли саме ти був інфікований? Аналіз цього не покаже. 

Для чого мені проходити тест на ВІЛ, якщо ліки дорогі й недоступні? 
Ми наведемо переваги і недоліки обстеження на ВІЛ–інфекцію. Рішення ви маєте прийняти самостійно, зваживши усі «за» і «проти». 
1. Визначеність має багато переваг. Якщо ви сумніваєтесь щодо свого ВІЛ–статусу, вам краще пройти тест з таких причин: Якщо ви не інфіковані, для вас буде полегшенням дізнатися про це. Якщо ви інфіковані:
 • на ранній стадії захворювання вам буде простіше прийняти діагноз і нормалізувати свій емоційний стан;
 • ви зможете захистити свого сексуального партнера;
 • ви можете прийняти рішення уникати сексуальних контактів або користуватися презервативами;
 • ви матимете змогу прийняти свідоме рішення щодо народження дітей;
 • якщо ви не мислите себе поза материнством (батьківством), ви зробите усе можливе для захисту малюка;
 • ви зможете раніше почати піклуватися про своє здоров’я, повноцінно харчуватися, уникати стресів і зайвого ризику;
 • ви матимете більше можливостей вживати нові ліки, адже з кожним роком кількість тих, хто їх отримує, збільшується;
 • ви зможете раніше почати лікування й, вірогідно, проживете довше. Сподіваємося, що до того часу винайдуть ліки, які подолають ВІЛ.
 2. Недоліки обстеження на ВІЛ–інфекцію такі: 
• інформація про те, що ви інфіковані, може принести багато горя. Ваш емоційний стан залежатиме від того, як ви підготувалися до цієї новини, яку підтримку маєте з боку своєї родини і друзів, як ви ставитеся до хвороби і смерті;
 • у перші місяці після встановлення діагнозу люди найбільше страждають від невпевненості і страху. Вони думають про те, як жити далі, як пристосуватися до життя з ВІЛ;
 • родина і друзі також потерпають через це. Вони переживають за дорогу їм людину і за себе (особливо якщо це сексуальні партнери або ті, хто спільно вживав наркотики);
 • розголошення діагнозу може мати наслідком втрату друзів, роботи, намагання виключити зі школи, образи, погрози та інші прояви дискримінації.

Асертивність і упевнена поведінка.

 Що таке адекватна манера спілкування

Люди здатні постояти за себе, не ображаючи при цьому інших. Якщо ви навчитеся цього, то зможете: 1) відмовлятися від того, що вам не підходить, без почуття провини; 2) висловлювати свої думки і почуття без звинувачень; 3) розуміти почуття і проблеми інших людей; 4) легше знаходити шляхи до порозуміння; 5) здобути повагу дорослих і однолітків.

Які слова (вербальні засоби спілкування) характерні для кожної з цих моделей поведінки? 
Які невербальні засоби комунікації (жести, рухи, міміка) характерні для кожної з них? 
Які почуття вони викликають?
Які наслідки (позитивні і негативні) кожної з цих моделей поведінки?
Люди здатні постояти за себе, не ображаючи при цьому інших. Якщо ви навчитеся цього, то зможете: 
1) відмовлятися від того, що вам не підходить, без почуття провини; 
2) висловлювати свої думки і почуття без звинувачень; 
3) розуміти почуття і проблеми інших людей; 
4) легше знаходити шляхи до порозуміння; 
5) здобути повагу дорослих і однолітків.

Ви поводитеся пасивно (поступливо), якщо: 
— нічого не робите, щоб захистити свої права; 
— ставите інших людей вище за себе; 
— поступаєтеся власними бажаннями; 
— не висловлюєте того, що вас турбує; 
— увесь час вибачаєтеся. 

Ви поводитесь агресивно, якщо: 
— захищаєте свої права, не зважаючи на інших людей; 
— думаєте тільки про себе; 
— поводитеся зверхньо; 
— прагнете перемогти у будь-який спосіб. 

Ви поводитесь адекватно (гідно, упевнено, самостверджувально, асертивно), якщо: 
— захищаєте свої права, не порушуючи прав інших людей; 
— поважаєте себе й інших; 
— умієте слухати і говорити; 
— відверто висловлюєте свої почуття; 
— впевнені у собі, але не «тиснете» на оточуючих.

Розпізнаємо і описуємо моделі поведінки

Ви вже знаєте різницю між пасивною, агресивною і упевненою поведінкою. Важливо також навчитися розпізнавати їх у ситуаціях, що трапляються в реальному житті.
 Прочитайте наведені діалоги. Визначте манеру поведінки Славка, Жені і Тані. Що допомогло вам визначитися: які слова, інтонації голосу, міміка, рухи, положення тіла? 

Як подолати сором'язливість

Прочитайте наведені рекомендації.
 Напишіть свій варіант вступних слів і фраз до ситуацій: «Вітання», «Телефонна розмова», «Розмова з незнайомцем (у магазині, аптеці, бібліотеці)».

Стать і гендер. Гендерні стереотипи

Стать визначає, чи є хтось чоловіком або жінкою згідно з біологічними ознаками. Стать визначається будовою генів, статевих органів, а також деякими особливостями рис обличчя, статури, тембру голосу. Ознаки статі є незмінними.
Гендер (статева роль) визначає, чи є хтось мужнім або жіночним у своїй поведінці, одязі, професії. Те, як слід поводитися чоловікам і жінкам, у що вдягатися і чим займатися, визначається суспільством, панівною релігією, звичаями і традиціями. Гендерні ролі можуть змінюватися. Так, у Стародавньому Єгипті жінки займалися сімейним бізнесом, а чоловіки — хатнім господарством. Під впливом мусульманської релігії гендерні ролі змінилися — жінки стали безправними домогосподарками. В сучасному Єгипті жінки ведуть боротьбу за свої права, і гендерні ролі знову поступово змінюються. 

Гендерні стереотипи — це спрощені уявлення, які існують у суспільстві щодо поведінки людей різної статі, їх одягу, роду занять тощо. Гендерні стереотипи не враховують індивідуальних особливостей людини. Вони можуть змусити когось робити те, що не відповідає його природним нахилам і не дає задоволення. Вони можуть спричинити дискримінацію — образи чи обмеження прав. Щоб збудувати рівноправні стосунки, важливо аналізувати і розрізняти гендерні стереотипи. 


Будуємо рівноправні стосунки.

Правила рівноправного спілкування

Збудувати рівноправні стосунки непросто. Цього треба вчитися. Практикуючись у цьому з друзями, ви почуватиметесь упевненіше в реальному житті. У пам’ятці наведено чотири етапи асертивного відстоювання власної позиції і пояснено їх переваги. За допомогою наступного завдання ви маєте змогу потренуватись у розв’язанні проблем з друзями.


Ситуація: Проблема з грошима Ігор з Віталиком — добрі друзі. Ігор підробляє після школи й іноді позичає Віталику гроші на кілька днів. Спочатку той повертав їх вчасно, та останні кілька разів— невчасно. Ігор вирішив поговорити з другом.

 

Вчимося відмовляти. Життєві ситуації: розробляємо модель упевненої поведінки

Для рівноправного спілкування слід навчитися ввічливо, але твердо і без відчуття провини відмовлятися від того, що вам не підходить (наприклад, від небажаних стосунків чи недоречних подарунків).
  Разом  із  своїм  партнером  заповніть  порожні «віконця»  спочатку  на  вашому  аркуші,  а  потім, помінявшись ролями, на його.
Оберіть одну із ситуацій.
  На вашому аркуші запишіть слова для пунктів 1 і 2  з колонки «Ваші дії» і покажіть їх партнерові.
  Ваш партнер заповнює пункт 3.
  Ви читаєте його і заповнюєте пункт 4.
  Те саме зробіть на аркуші вашого партнера, тільки тепер він заповнює пункти 1, 2  і  4, а ви — пункт 3.

 Як протидіяти маніпуляціям

Люди не завжди охоче погодяться з вами, навіть якщо ви висловили свою позицію з повагою до опонента. Дехто захоче переконати вас, почне перебивати, відволікати від теми, умовляти. Нижче наведено як можна протидіяти спробам маніпулювання, які слова доцільно вживати.
 
 
Ви вже маєте уявлення про те, що слід робити, коли вами намагаються маніпулювати. Щоб розвинути уміння відстоювати власну позицію, подумайте як би ви вчинили у цій ситуації. Щоб ви могли зробити і сказати?

Факти і міфи про наркотики

Те, чого можуть не знати ваші друзі

Правда чи брехня?

  1. Існують погані й хороші наркотики…
  2. Деякі наркотики не шкодять вашому розуму…
  3. Ніто не знає, що змушує людей вживати наркотики…
  4. До більшості наркотиків не звикають…
  5. Алкоголь не є наркотиком…
  6. Марихуана не шкідлива…
  7. Екстазі безпечніший за інші наркотики…
  8. Наркотики сприяють творчості…
  9. Наркотики посилюють сексуальність…
  10. Наркотики утримуються в організмі один рік…

Всі десять тверджень хибні!

Більша частина інформації, яку отримує людина про наркотики – неправда. Вона надходить від продавців наркотиків, або людей, які самі їх вживають. Компанії, що виробляють і рекламують медикаменти по TV, зацікавлені в їх масовому продажу й отриманні прибутку.

Так само продавці наркотиків завжди дають неправдиву інформацію про них. Люди, які вживають наркотики, часто вважають, що вони нешкідливі. Одного разу вони усвідомлюють, як вони помилялись, але вже надто пізно. Як правило, щоб скласти свою особисту думку про наркотики, необхідно знати, как вони діють і впливають на людину.

1. Будь-який наркотик – ОТРУТА.

Всі наркотики за своєю природою є отрутами. Їх дія на вас залежить від вжитої кількості. Невелика кількість стимулює (активізує людину), а більша кількість – загальмовує (тягне до сну). Ще більша кількість діє як отрута й може вбити вас.

Це правда про БУДЬ-ЯКИЙ наркотик. Просто вся справа в кількості. Кофеїн – це наркотик. Возьмемо його для прикладу. Дві чи три чашки кави змушують людину збадьоритися. Десять чашек, можливо, змусять людину заснути. Сто чашек кави можут убити її.

2. Всі наркотики впливають на розум

Коли людина думає про що-небудь, вона користується картинками зі своєї пам'яті. Таку «розумову картинку» легко побачити самому. Якщо ви заплющите очі на кілька секунд і подумаєте про кішку, то побачите зображення кішки. Розум записує кожну секунду 25 картинок і зберігає їх надалі для вирішення життєвих проблем.

Зазвичай коли людина згадує що-небудь, інформація надходить до неї з картинок розуму дуже швидко.

Але наркотики затуманюють ці картинки, вони роблять їх беззмістовними й розпливчастими, утворюють «порожнини» в розумі.

Коли людина намагається отримати інформацію з цієї мутної маси, їй це не вдається. Наркотики роблять людину загальмованою та дурною. Це призводить до невдач у житті. Коли вона переживає невдачі в житті, чого ж вона тоді захоче? НАРКОТИКИ!

3. Люди вживають наркотики, щоби позбавитись від неприємних відчуттів.

Ті, хто вживають наркотики, намагаються позбавитися від болю або небажаних станів, включаючи нудьгу. Щоби зрозуміти, чому людина вживає наркотики, необхідно знати, що з нею або з ним було не так до початку їх вживання.

Можливо, це була проблема зі здоров'ям, що супроводжувалася болем.

Можливо, їй хотілося відчути себе щасливішим.

Або, можливо, їй було просто нудно.

Наркотики – це тимчасове позбавлення від небажаних відчуттів. Щоб знайти справжнє рішення, людині необхідно знайти першопричину.

4. Коли дія наркотика скінчиться, людина захоче ще.

Коли дія бкдь-якого наркотика минає, біль або неприємне відчуття повертаються з більшою силою, ніж раніше.

Якщо у когось була проблема, яка змушувала його вживати наркотики… скажімо, він «надто нервував», щоб заговорити з ким-небудь на вечірці…

Коли дія наркотика минула, відчуття нервозності стало сильніше, ніж до того… і йому захотілося ЩЕ наркотика, щоб заспокоїтися.

Проблема спілкування з людьми не зникне доти, доки він не подолає свою сором'язливість і не ЗМОЖЕ спілкуватися з людьми, чи то з наркотиками, чи без них.

5. Алкоголь – найрозповсюдженіший наркотик.

Алкоголь - це наркотик. Як і будь-який інший наркотик, він отруює організм.

Подібно до інших наркотиків, алкоголь спалює вітаміни у вашому організмі, й ви почуваєтесь утомленим або ворим після  того як вживали його. Це причина «похмілля». Організму потрібні вітаміни, щоб жити. Якщо ти вживаєш нездорову їжу, ти можеш не отримати необхідні вітаміни. Це може стати причиною втоми чи хвороби. Щоразу, коли ти вживаєш наркотики, вони спалюють деякі вітаміни в твоєму тілі. Якщо ти вжив наркотик у достатньо великій кількості, пізніше ти почуватимеш себе погано або захворієш. Що станеться, якщо ти будеш продовжувати вживати наркотики, щоб почуватися краще, але щоразу наркотики будуть спалювати вітаміни? Ситуація ПОГІРШИТЬСЯ.

6. Марихуана пошкоджує легені, нерви й мозок.

У димі марихуани міститься 400 хімікатів, 60 з яких збільшують ризик заворіти на рак. Ці елементи залишаються в організмі на роки. Марихуана містить нейротоксин (отруту, що діє на мозок і нерви).

Коли хтось курить марихуану, відбувається ось що: перше – дуже швидко спалюються вітаміни та мінерали в тілі людини; друге – нервы людини "німіють".

Щоразу вона курить більше, оскільки не почувається досить добре й щоразу, коли дія наркотика закінчується, вона почувається трохи гірше, ніж до цього.

Врешті-решт ті, хто курять марихуану, не хочуть наркотик… їм НЕОБХІДНИЙ наркотик, щоб заглушити небажані відчуття в тілі, викликані його вживанням. Їхнє тіло не встигає отримати достатньо вітамінів, у такій кількості, в якій вони знищуються наркотиком.

7. Екстазі – один із найнебезпечніших наркотиків.

Дослідження показали, що екстазі дуже серйозно й на тривалий час ушкоджує нервову систему. Нещодавно у спеціальній передачі на MTV обговорювалися випадки ушкодження головного мозку й навіть утворення в ньому дір. І було сказано, що це було спричинене вживанням екстазі. Екстазі – це «галюциноген» (наркотик, який діє на розум таким чином, що людина бачить або віддчуває щось, чого не відбувається насправді). Галюциногени – це одні з найбільш небезпечних наркотиків.

Галюциногени перемішують картинки в розумі людини. Людина може відчути страх або сум, які у нього були в минулому, й залишатиметься такою, навіть не освідомлюючи цього. Результатом цього може бути постійне відчуття страху, поганий настрій або інші почуття, які не мають нічого спільного з тим, що відбувається в реальності.

8. Наркотики заважають творчості.

Існує шкала емоцій, якою люди переміщуються вгору і вниз протягом життя.

Припустімо, дівчині сумно. Вона курить «травичку» (марихуану), під впливом наркотика нерви німіють, її «піднімає» до стану оманливого щастя. Це фальшивка, бо що відюувається, коли дія наркотика закінчується? Вона почуває себе так погано, що їй геть усе стає нецікавим. Коли вона знову підніметься по шкалі емоцій, вона опиниться трохи нижче того стану, в якому була до вживання наркотика.

Так людина рухається все нижче й нижче по шкалі, почувається все менш щасливим і з часом втрачає здатність творити.

9. Наркотики приглушують усі ваші відчуття.

Оскільки наркотики «заморожують» нервову систему, вони стають для людини єдиним способом, який може позбавити від небажаних відчуттів болю, суму, нудьги або страху. Іноді, в критичних ситуаціях, наркотики необхідні для того, щоб зробити хірургічну операцію або знеболити потерпілого від нещасного випадку. Але наркотики блокують УСІ відчуття й почуття. Зрештою, будь-яке відчуття стає важчим для сприйняття. Це стосується й сексуальних відчуттів. Людина почувається менш активною й може поводитися так, ніби не переймається ніким і ничим з того, що відбувається довкола.

Окрім іншого, наркотики впливають на людину так, що він стає менш здатним сприймати оточуюче, він стає більш повільним, загальмовуються мисленнєві процеси й реакція. Таким чином, якщо він вживає наркотики, можуть статися нещасні випадки й інші небезпечні ситуації. Часто людина не помічає змін, які з ним відбуваються, навіть якщо інші люди говорять йому про це.

10. Наркотики утримуються в організмі роками після вживання.

Більшість наркотиків відкладаються в жирах організму й можуть залишатися там роками. Ось як це відбувається. Наркотики легко змішуються з жирами организму. Жири розташовані близько до вени й коли наркотики проходять по ній, жир притягує їх як магніт.

У цьому полягає проблема: коли людина працює, займається фізичними вправами або туризмом… жири спалюются, й мізерна кількість наркотика потрапляє знову до вени. Виходить, що людина знову спробувала «трішечки» наркотика.

Що відбувається, коли ти куштуєш крупинку цукру? Тобі хочеться більше! Що ж відбувається, коли людина отримує знову трохи того ж наркотика? Вона хоче БІЛЬШЕ! Таким чином, ви можете хотіти наркотиків навіть через багато років після того, як ви їх вживали.



Наркотики: Навчіться казати "Ні"

Важко проти­стояти­ спокусі вжи­ти­ наркоти­к, особли­во, коли­ його пропонує друг. Треба мати­ волю і тверді переконання, а також нави­чки­ упевненої і рішучої відмови­. Допомагає і знання пси­хологічни­х при­йомів, яки­ми­ наркоділки­ озброюють­ кожного, хто розповсюджує наркоти­ки­.  Ознайомтеся з си­туацією проти­дії залученню до вжи­вання наркоти­ків. Зіграйте цю сценку з друзями.

Си­туа­ція 1 
Ваш друг розповідає, що вчора він гостював у свого при­ятеля. Там було дуже класно і весело, він навіть­ спробував «трави­чку». Йому дуже сподобалося, таки­й «кайф», незабутні враження. «Сь­огодні знову зби­рають­ся. Підеш зі мною? Ну хоч за компанію...» – пропонує він.

ЗАВДАННЯ
1. Поясніть­, у чому проблема, і свої почуття:
– Мені категори­чно не подобаєть­ся ця ідея, а також те, що ти­ туди­ йдеш... 
2. Намагаєть­ся відволікти­ від теми­:
– Чого ти­? В тебе погани­й настрій? 
3. Повертайтеся до теми­. 
4. Ви­сунь­те вашу ви­могу:
– Усе нормаль­но, але дозволь­ мені закінчи­ти­. Я думаю, що наркоти­ки­ не для нас. 
5. Поцікавтеся думкою вашого співрозмовни­ка:
– Ти­ згоден?
6. Намагаєть­ся переконати­:
 – Чому ні? У жи­тті все треба спробувати­.
7а. Відмовтеся:
– Мене це не цікави­ть­. 
7б. Запропонуйте компроміс:
– Давай краще підемо в кіно.

Си­туа­ція 2 
Компанія друзів зібралася в потаємному місці пали­ти­ си­гарети­. Оди­н пропонує нові, з 
особли­ви­м смаком і ефектом, каже, напри­клад, що брат при­віз. Усі пробують­ си­гарети­, ділять­ся своїми­ враженнями­. Секрет розкри­вають­ — це «трави­чка». Інши­м разом вжи­вати­ наркоти­к уже не так страшно. Якщо ваші друзі вжи­вають­ наркоти­ки­, важко зали­шати­ся осторонь­. А 
ви­ зможете відмови­ти­ друзям?
1. Поясніть­, у чому проблема, і свої почуття.
2. Намагаєть­ся відволікти­ від теми­.
3. Повертайтеся до теми­.
4. Ви­сунь­те вашу ви­могу.
5. Поцікавтеся думкою вашого співрозмовни­ка.
6. Намагаєть­ся переконати­.
7а. Відмовтеся.
7б. Запропонуйте компроміс.

Си­туа­ція 3 
Цей пси­хологічни­й при­йом ви­кори­стовують­ переважно для залучення до вжи­вання наркоти­ків дівчат.  Легки­й флірт, обіцянки­, а потім: «Якщо ти­ мене люби­ш, доведи­ це». 
1. Поясніть­, у чому проблема, і свої почуття.
2. Намагаєть­ся відволікти­ від теми­.
3. Повертайтеся до теми­.
4. Ви­сунь­те вашу ви­могу.
5. Поцікавтеся думкою вашого співрозмовни­ка.
6. Намагаєть­ся переконати­.
7а. Відмовтеся.
7б. Запропонуйте компроміс.


Загальна інформація про ІПСШ


ПРО ЩО НЕ ЗРУЧНО ГОВОРИТИ З БАТЬКАМИ ТА СПИТАТИ У ЛІКАРЯ

1. Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) поширюються в основному від однієї інфікованої людини іншій при статевих стосунках. Деякі інфекції можуть також передаватися від матері дитині під час вагітності та пологів, також можуть передаватися через продукти крові і при пересадці тканин. У число хвороб, що викликаються ІПСШ, входять сифіліс, ВІЛ і рак шийки матки.

2. Збудниками ІПСШ частіше за все бувають віруси та бактерії. Найпоширеніші бактеріальні ІПСШ — гонорея, хламідіоз і сифіліс. Вірусні ІПСШ — найнебезпечніші, оскільки не існує ліків, здатних знищити вірус в організмі, тому часто він залишається в організмі на все життя. Найпоширенішими збудниками ІПСШ є вірус генітального герпесу, вірус папіломи людини (ВПЛ), вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту С і В.

3. ІПСШ часто протікають без симптомів, особливо у дівчат. Тому хлопці та дівчата, сексуальні партнери яких мають симптоми ІПСШ, повинні звертатися за медичною допомогою, незалежно від того, чи є у них ознаки захворювання, чи ні. Невідкладно проведене ефективне лікування  допоможе уникнути розвитку ускладнень. Невід'ємною частиною лікування ІПСШ є оповіщення статевого партнера. Таким чином можна запобігти новим випадкам інфікування і обмежити подальше поширення інфекцій.

4. ІПСШ вражають в основному дівчат-підлітків. Щорічно одна з 20-ти дівчат-підлітків набуває бактеріальну інфекцію при сексуальному контакті. Інфекції викликають пошкодження фаллопієвих (маткових) труб, які призводять до жіночого безпліддя. У 10% - 40% дівчат та жінок з нелікованою  хламідійною інфекцією розвиваються симптоматичні запальні захворювання тазових органів. У 30% - 40% випадків жіночого безпліддя є постінфекційні пошкодження фаллопієвих труб.

5. Найбільш поширеними загальними ознаками ІПСШ є: висипки, виразки, пухирці, бородавки навколо статевих органів; свербіння і печія статевих органів; часте сечовиділення, що іноді супроводжується болем і печією; болі внизу живота (у дівчаток); незвичні виділення зі статевих органів; неприємний запах виділень; підвищення температури тіла; опухання лімфовузлів.

6. Однією з найбільш смертоносних інфекцій для дівчаток, що передаються статевим шляхом, є папіломавірус людини (ПВЛ). Практично всі випадки раку шийки матки пов'язані з генітальною  інфекцією, що викликається цим вірусом. Рак шийки матки є другим найбільш поширеним типом раку серед жінок – щороку відбувається 500 000 нових випадків захворювання та 250 000 випадків смерті. Нова вакцина, що запобігає інфікуванню, може сприяти зменшенню числа випадків смерті, пов'язаних з раком шийки матки.

7. При належному і сталому використанні презервативи є одним із найбільш ефективних способів захисту від ІПСШ, включаючи ВІЛ-інфекцію та попередження небажаної вагітності. Однак, слід враховувати, що презерватив не гарантує 100% результату, оскільки завжди існує ризик його неправильного застосування, низької якості або пошкодження цілісності. Існують чоловічі та жіночі презервативи.

Відповідаємо на аргументи проти використання презервативів

В українських магазинах та аптеках споживачу доступний широкий асортимент засобів контрацепції.

Найпопулярнішому з них – презервативу – присвячують соціальну рекламу та флешмоби. Саме цей простий у використанні виріб зможе захистити від захворювань та інфекцій, які передаються статевим шляхом, та убезпечить від небажаної вагітності.

Проте навіть попри все це дехто часто нехтує контрацепцією, обираючи незахищений секс.

Фундація Анти-СНІД-США в Україні (AHF Ukraine) розвінчує популярні міфи про безпечний секс та презервативи.

1

Презерватив – це дорого

Одна з найрозповсюженіших причин, чому люди відмовляються від використання презервативів – це ціна.

Найбільше ціни на такі засоби контрацепції б'ють по кишені молоді, наприклад, студентів, які змушені жити у гуртожитку на одну стипендію та просто не мають бюджету на подібні витрати.

Або школярів старших класів, які вже живуть статевим життям, але не отримують ані стипендії, ані мінімальної заробітної платні та повністю існують за рахунок своїх батьків.

Насправді ж, презервативи можна отримати безкоштовно. Такі вироби часто розповсюджують під час вуличних акцій та флешмобів до Дня боротьби зі СНІДом, Міжнародного дня презерватива або Дня всіх закоханих.

Крім того, безкоштовні контрацептиви можна взяти у офісах профільних громадських організацій та фондів, у центрах для наркозалежних тощо.


Презерватив – це непристойно

Ті ж молоді люди, які мають кошти на презерватив, нерідко відмовляються від покупки через сором.

Школярі та студенти часто просто не наважуються попросити контрацептиви в аптеці, гадаючи, що в цей момент чинять щось "протизаконне".

Презервативи – цілком законний та нормальний спосіб контрацепції, у використанні якого немає нічого незвичайного. Як і у тому факті, що люди займаються сексом. Тому з подібними комплексами потрібно боротися якнайшвидше.

3

Діти не повинні знати про секс

Часто відчуття сорому та невпевненості у підлітків у подібних ситуаціях – наслідок некоректного сексуального виховання. Цьому питанню не приділяють достатньо уваги у школах, розповідаючи про секс побіжно та поверхово.

Батьки ж у переважній більшості воліють не відповідати на "незручні" запитання дітей, адже самі вважають подібні бесіди чимось непристойним.

Як це змінити?

По-перше, для сексуального виховання дітей у школах мають залучатися спеціалісти. Не варто змушувати консервативних учителів поважного віку пояснювати дітям, що таке секс і як правильно вдягати презерватив.

По-друге, батьки мають бути завжди готові до розмови "про це" зі своєю дитиною. Якщо син чи донька підійшли до вас із питанням, звідки беруться діти, не варто відкладати пояснення "на потім" – найбільш вчасним для розмов є саме той момент, коли дитина самостійно проявляє цікавість до теми.

Під час пояснень не варто також вдаватися до суто дитячих метафор на кшталт "пєстіків-тичинок". Необхідність говорити про секс завуальовано, не вживати прямих позначень у майбутньому може стати причиною невпевненості.

Розповідаючи дітям про секс, одразу пояснюйте, як правильно цим займатися: що таке презерватив, для чого він потрібен, де його можна взяти.

Поясніть дитині, що коли вона буде готова вступити у доросле життя, зможе розраховувати на вас у разі необхідності – наприклад, попросити купити для неї презервативи.

4

"Я і так все вмію"

За даними дослідження, яке провела компанія CHOICE, 41% респондентів неправильно використовують презервативи. Це призводить до пошкоджень, а отже, збільшує ризики зараження інфекціями, які передаються статевим шляхом.

Зокрема, складнощі можуть виникати під час вдягання презерватива, або тоді, коли потрібно швидко і правильно його зняти.

У дослідженні йдеться також, що 1,6% чоловіків та жінок використовували презерватив повторно, хоча це категорично не рекомендується робити.

Експерти з AHF Ukraine проводять майстер-класи для школярів та дорослих, де демонструють, як правильно користуватися презервативами.


Презерватив зменшує чутливість

Дійсно, чимало людей упевнені, що презерватив суттєво знижує чутливість під час сексу. Особливо ця думка розповсюжена серед чоловіків. Тож цей гумовий виріб не використовують, аби посилити приємні відчуття.

Проте сьогодні існує багато видів презервативів: надтонкі й майже не відчутні, або навпаки – ребристі чи з крапками, які тільки посилять задоволення одному, чи навіть обом партнерам.

6

Не важливо, де зберігати презервативи

Насправді – важливо. Найкраща температура для зберігання презервативів – нейтральна, та, що зветься "кімнатною".

Презервативи краще зберігати у зручному місці, там, де вони не зможуть випадково пошкодитися. Наприклад, їх не варто носити у задніх кишенях джинсів, де виріб може випасти або зачепитися за щось під час сидіння, вставання або перевдягання.

7

Займатися сексом із презервативом – не довіряти партнеру

Вже згадане дослідження CHOICE показує, що чим частіше люди займаються сексом, тим рідше вони використовують презерватив.

Зокрема, від презерватива часто відмовляються партнери, пов'язані між собою тривалими стосунками, або одружені пари. Попросити партнера використовувати презерватив у цьому випадку для багатьох – прояв недовіри, підозри у зраді тощо.

В реальності ж, навіть якщо ваш партнер протягом останніх пари років дійсно не має інших сексуальних партнерів, окрім вас, це, на жаль, не дає йому стовідсоткового алібі цілком здорової людини.

Пам'ятайте, що деякі захворювання можуть протікати безсимптомно. Так, що й сама людина не буде нічого підозрювати. Чому так відбувається? Про це – у наступному пункті.

8

Я здоровий, тому мені це не потрібно

Чи не найпопулярніший аргумент, який можна почути від тих, хто свідомо відмовляється від використання презерватива: "Я і так здоровий, у мене все добре".

Більшість людей роблять такі висновки лише через те, що не мають видимих, очевидних проблем зі здоров’ям. Проте жодного разу за все життя не робили тест на ВІЛ, гепатити та інші вірусні інфекції, що передаються статевим шляхом.

Сітілайти й білборди, які сьогодні можна побачити на вулицях міст, нагадують, що ВІЛ – невидимий, а тому очевидних симптомів може і не бути. Навіть якщо ви мали незахищений статевий контакт кілька років тому, але не перевірялися з тих часів, уже знаходитесь у зоні підвищеного ризику.

Експрес-тестування сьогодні можна пройти у державних поліклініках, приватних клініках, профільних медичних закладах, у центрах для наркозалежних, а також під час вуличних акцій у мобільних медичних пунктах.

Це абсолютно безкоштовно, безпечно та анонімно, а результат буде відомий уже за кілька хвилин.

Ні дискримінації. Стигма та дискримінація


Незважаючи на те, що ВІЛ-інфекція переведена в область хронічних захворювань і майже 50% інфікованих ВІЛ – це люди, які не належать до груп ризику, ми все одно реєструємо високий рівень стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних осіб.

Питання стигматизації і дискримінації є однією з найважливіших і найпоширеніших проблем, з якою стикаються ВІЛ-позитивні та хворі на СНІД люди.

Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення до окремої людини чи групи людей, пов’язане з наявністю у неї/них якихось особливих властивостей чи ознак. Вона проявляється опосередковано через поширення в суспільстві негативного ставлення, що пізніше приводить до дискримінації, як прямого порушення прав.

Часто вважається, що люди з ВІЛ/СНІДом заслужили те, що з ними відбулося, своїми вчинками. Стигму у зв’язку з ВІЛ/СНІДом ще можна описати як процес знецінювання людей.

Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що ВІЛ-позитивні люди не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і вчасно не розпочинають відповідне лікування.

Стигма та дискримінація впливають на самосвідомість людей з ВІЛ/СНІД, викликаючи у них депресію, занижену самооцінку і відчай. Це ще називають інтернальною стигматизацією, самостигматизацією або внутрішньою стигматизацією, оскільки це зачіпає почуття власної гідності людини. Проявом внутрішньої стигми науковці вважають відчуття власної неповноцінності, ненависті до себе, спроби довести свою перевагу перед представниками стигматизованої групи, нездатність будувати відносини з людьми поза чи всередині власної групи, відчуття безпорадності, відсутності контролю над ситуацією.

Стигма є не лише психологічною проблемою, вона має ще соціальні та медичні наслідки. Негативне ставлення часто штовхає людей до бездіяльності або дій, які можуть завдати шкоди іншим людям, сприяє стрімкому поширенню інфекції.

У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей, що стане відомо про їх причетність до проблеми та їх зарахують до стигматизованої групи.

Стигматизації та дискримінації сприяє недостатність знань про хворобу, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, упередження.

Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації у зв’язку з ВІЛ/СНІДом є:

– інформування та освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;

– правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;

– доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно обстежитись, та отримати психологічну підтримку в розкритті свого ВІЛ-позитивного статусу іншим;

– дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу закладів охорони здоров’я; у випадку розголосу результатів обстежень передбачити адекватні форми відшкодування морального збитку;

– використання універсальних засобів захисту, що не тільки заспокоїть страх персоналу, а й допоможе захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;

– забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування;

Кожна людина має право на повагу та гідність, незалежно від стану здоров’я та захворювання. Будьте людяними і не байдужими до оточуючих!




Відстрочення початку статевого життя

 Прочитайте! Це цікаво: 5 причин почекати до шлюбу

Спробуйте дати відповіді на питання з життєвих ситуацій:

Ситуація 1. Хлопець пропонує знайомій дівчині спробувати зробити ін’єкцію наркотику. Він настійливо доводить, що їй буде приємно без жодних негативних наслідків. (Додаткове запитання: Які наслідки можуть бути у випадку прийняття пропозиції?)
Ситуація 2. Дівчина настійливо пропонує знайомому піти до її друзів і зробити татуювання на плечі. (Додаткове запитання: Чим ризикує хлопець?)
Ситуація 3. Юнак, зайшовши до своєї дівчини, побачив, що її батьків нема вдома. Він починає наполягати на сексуальних стосунках.
Ситуація 4. Дівчина настійливо пропонує своїй подрузі, яка зламала ніготь скористатися її ножицями.
Вправа: Можливі відповіді на умовляння 
     Іноді важко відмовитися від сексу чи уникнути його. Наведені поради допоможуть вам у цьому. Запишіть «С» поряд з діями, які видаються вам складними для виконання, і «Л» поряд з тими, які видаються легкими.

Досить і одного разу, щоб завагітніти
Я не жартую. Я справді не хочу завагітніти (заразитися)
Ми ще не готові
Я поки що не хочу сексу
Я не хочу сексуальних стосунків до шлюбу (повноліття, поки не подорослішаю, на цьому етапі свого життя)
Ми могли б обніматися і цілуватися
Я знаю, що не всі роблять це
Я не знаю, але не хочу ризикувати
Я не терплю, коли на мене тиснуть (йди геть)
Може, й так, але я знатиму про це
Мені добре і без сексу
Моя релігія забороняє це
Я теж, але я хочу чекати
Я теж, але я ще не готова
Мені не потрібен алкоголь, я просто не хочу сексу

 Кілька способів висловлення симпатії, прихильності й кохання без сексу:
  •   подаруйте квітку
  •   напишіть записку, листа
  •   пошліть sms - повідомлення
  •   приготуйте сюрприз
  •   доторкніться
  •   візьміть за руку
  •   пригорніть
  •   поцілуйте
  •   скажіть комплімент

Протидія сексуальним домаганням і сексуальному насиллю

 

 Пам'ятка "Як уникнути сексуального насилля"

 

Пам'ятка  "Допомога жертві сексуального насилля"

 

  "НІ" алкоголю, наркотикам, спільному використанню предметів, які колють або ріжуть

Факти і міфи про наркотики. Визначте, що з цих тверджень є міфом, а що - фактом. 

 

Ситуація для вирішення: Компанія друзів зібралася в потаємному місці палити сигарети. Один пропонує нові, з особливим смаком і ефектом, каже, наприклад, що брат привіз. Усі пробують сигарети, діляться своїми враженнями. Секрет розкрит - це "травичка". Іншим разом вживати наркотик уже не так страшно. Якщо ваші друзі вживають наркотики, важко залишатися осторонь. А ви зможете відмоваити друзям?

 

 "НІ" дискримінації

  Розгляньте запропоновані ситуації і визначте, чи були в них порушення прав людини. Які саме?

 

Прочитайте реальну історію, в якій опинився ВІЛ-позитивний підліток - мешканець невеликого містечка:

 

 

 Підтримка людей які живуть з ВІЛ

Прочитайте історії двох ВІЛ-позитивних підлітків. Придумайте свій варіант закінчення цих історій.

Історія Оксани
Оксана (14 років) нещодавно дізналася, що в неї ВІЛ-інфекція, і відчула гостру потребу розказати комусь. Вона розповіла своїй подрузі. Але у відповідь почула: "Мені шкода, але я нічим не можу тобі допомогти". Коли наступного дня Оксана прийшла до школи, уже всі знали про це і перешіптувалися за її спиною.

Історія Олексія
Олексію 15 років, і він щойно повернувся зі школи. Почувається добре, але всі знають, що в нього ВІЛ. Більшість його однокласників уникають хлопця. У нього немає друзів. Кожного дня він йде зі школи з опущеною головою. У нього депресія. Всі його бояться, і він почувається страшенно самотнім. Олексій хотів би мати друга з яким можна було б поговорити.

Прочитайте листа, написаного молодим хлопцем. Уявіть, що це ваш друг. Напишіть відповідь на цього листа. 




Немає коментарів:

Дописати коментар