Консультація "Особливості взаємодії з тривожними учнями. Рекомендації"

 Тривога — емоційний стан, який виникає в ситуаціях невизначеності й небезпеки і виявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій.

Ознаки тривожності 

Тривожність у учнів виявляється в емоційній вразливості, боязні спілкуватися з незначущими людьми, плаксивості, нитті. 

Ознаки тривожності:

•   підвищена збудливість, напруженість, скутість;
•   страх перед усім новим, незнайомим, незвичайним;
•   невпевненість у собі, занижена самооцінка;
•  очікування неприємностей, невдач, осуду старших; 
•  старанність, розвинуте почуття відповідальності;
•  безініціативність, пасивність, боязкість;
•   схильність пам'ятати більше погане, ніж хороше. 

Рекомендації педагогам по роботі з тривожними дітьми: 

•  уникайте змагань і будь-яких видів робіт, які потребують від учня швидких дій; 
•  не порівнюйте учня з іншими; 
•  частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію; 
•  сприяйте підвищенню самооцінки учня, частіше хваліть його, але так, щоб він знав, за що; 
•  частіше звертайтеся до учня на ім'я; 
•  демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте прикладом учню у всьому; 
•  ураховуйте можливості учня, не вимагайте від нього того, чого він не може виконати; 
•  постійно зміцнюйте у учня впевненість у собі, у своїх силах і можливостях; 
•  будьте послідовними у вихованні учня — не забороняйте йому без жодних причин того, що ви дозволяли раніше; 
•  намагайтеся робити учню якнайменше зауважень; 
•  уникайте покарань наскільки це можливо; 
•  не принижуйте учня, караючи його; 
•  спілкуючись із учнем, не підривайте авторитет інших значимих для нього людей — мами, тата, вихователя, друзів; 
•  довіряйте учневі, будьте з ним чесним і щирим, приймайте його таким, який він є. 

Рекомендації батькам по взаємодії з тривожними дітьми:

•  постійно підбадьорювати, заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях; 
•  виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності; 
•  формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей; 
•  розвивати орієнтацію на спосіб діяльності; 
•  розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей; 
•  щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ інсценізації етюдів на прояв сміливості, рішучості; 
•  не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас; 
•  тільки тоді,коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те,як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу форму висловлювання претензій; 
•  поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати; 
•  набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.