Соціофобія в дітей: поради батькам

Соціальна фобія – це розлад, при якому дитина настільки чутлива до найменшої зміни свого емоційного стану, що надмірно загострено сприймає й відчуває свою незручність і збентеження в тих ситуаціях, коли їй необхідно перебувати серед людей або контактувати з ними. У зв'язку з цим у неї формується інтенсивний ірраціональний страх перед будь-якими соціально значущими ситуаціями – вона боїться публічної критики, осуду й навіть просто уваги до себе тих, хто її оточує. І завжди турбується про те, щоб не сказати або не зробити чогось, що може поставити її в незручне становище перед людьми, які знаходяться поруч.

Соціальну фобію (соціофобію, соціальний тривожний розлад) часто плутають із нерішучістю та сором'язливістю, однак вона є більш серйозною проблемою й вимагає дуже делікатного й тонкого підходу.

Соціальна фобія може проявлятись у двох основних формах. Вона може бути спрямована на дію, пов'язану із соціальним контактом, при цьому дитина боїться виконувати навіть найпростіші ситуаційні завдання, такі як, наприклад, перебуваючи в магазині і вагаючись з вибором товару, прилюдно попросити допомоги продавця. Також соціофобія може бути спрямована на дію, пов'язану з міжособистісним впливом, при цьому дитина уникає громадських заходів або боїться ходити до школи, щоб не бути на виду й не привертати до себе увагу.

Фактори, що зумовлюють соціальну фобію в дітей

Соціофобія може бути викликана як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. Ось деякі з них, які є причиною соціального тривожного розладу в дітей молодшого віку:

Спадковість. Так, цей розлад може бути спадковим. Якщо у вашої дитини є найближчий кровний родич, який страждає на соціофобію, є ймовірність того, що вона генетично перейде до вашого малюка.
Поведінка батьків. Хочете вірте, хочете ні, але ви, батьки, також є одним з факторів, що викликають даний розлад. Надмірне критичне ставлення або надмірна опіка можуть сприяти розвитку соціальної фобії у вашої дитини.
Низька самооцінка. Діти з низькою самооцінкою мають тенденцію зациклюватись на негативних аспектах своєї особистості, тому вони більш сприйнятливі до даного розладу.
Негативний досвід. Якщо ваша дитина пережила якусь психологічну травму, наприклад, смерть близької людини або глузування перед усім класом, такі інциденти можуть призвести до соціального тривожного розладу.

Симптоми соціальної фобії в дітей

Соціальний тривожний розлад у дітей не так просто виявити, тому що його легко можна прийняти за сором'язливість або несміливість. Однак існують деякі неприховані симптоми, які допомагають визначити, страждає дитина від соціального тривожного розладу чи ні.

Безпосередньо перед походом на соціальний захід або до школи ваш малюк завжди відчуває нездужання, наприклад, біль у животі, рясне потовиділення або задишку.
Перебуваючи на громадських заходах, дитина залишається замкненою, намагається стати ніби невидимою, щоб ніхто її не помічав і не розмовляв з нею.
Небажання заводити друзів або грати з дітьми свого віку.
Якщо такі звичайні завдання, як читання вголос на уроці, розмова з дорослими людьми або виступ перед аудиторією, викликають у дитини екстремальний психологічний стрес, отже, вона страждає від соціального тривожного розладу.

Лікування та допомога

Соціальна фобія, що триває довго, призводить до депресії. У дітей цей розлад можна вилікувати за допомогою лікарських препаратів і немедикаментозних методів лікування. Чим раніше в дитини виявляється соціальний тривожний розлад, тим легше його вилікувати. Нижче пропонуються деякі лікувальні процедури, які допоможуть впоратись із соціофобією.

Дихання. Навчайте вашу дитину мистецтва спокійно дихати, яке їй слід застосовувати при настанні тривоги, що, безсумнівно, допоможе їй зберігати спокій. Якщо цей метод практикується систематично, він здатний творити дива.
Лікарські засоби. Є антидепресанти, які призначені для лікування соціофобії. Але використовувати їх слід тільки за призначенням лікаря.
Когнітивно-поведінкова терапія. Це результативний і надійний метод психотерапії, особливо при лікуванні соціофобії, який покликаний розвивати в дитини навички подолання криз, поведінки у складних обставинах, щоб у випадку виникнення почуття тривоги та страху вона зуміла змінити свій спосіб мислення і впоратись із соціальним тривожним розладом.

Однак, як ми всі добре знаємо, профілактика ефективніше, ніж лікування. Тому батьки повинні докладати всіх зусиль, щоб удома створювати для дитини збалансоване та здорове навколишнє оточення, яке допоможе легко виявити зміни в її поведінці та попередити проблему ще в зародку.

Джерело: https://childdevelop.com.ua/articles/psychology/1483/