Як захистити дітей від кібернасильства

Батьки, якщо ви вважаєте, що ваша дитина використовує придбаний вами комп'ютер нового покоління для розвитку інтелектуальних здібностей, подумайте ще раз. У наш час наймоднішою течією серед дітей стає використання клавіатури для відправки через Інтернет огидних, ненависницьких і наклепницьких повідомлень про своїх однолітків. Насильство, колись обмежене ігровим майданчиком, зараз переходить у віртуальний простір, у мобільні телефони та планшети, стаючи при цьому все більш серйозним і технологічним. Що слід зробити батькам, якщо їхня дитина піддається кібернасильству (кібербулінгу)?

Кібернасильство найбільш поширене серед учнів середніх класів, але стає поширеним і серед дітей молодшого шкільного віку. Діти сьогодні добре розуміються на комп'ютерах, і батьки повинні значно пильніше відстежувати поведінку, спрямовану на умисне заподіяння болю або залякування іншої людини. Дві найбільші помилки, яких припускаються дорослі, – це не прийняття всерйоз скарг дітей на кібернасильство й потурання знущанням.

Існують деякі конкретні способи захисту дітей від знущань у кіберпросторі. Батьки повинні тримати синів і дочок на короткому «електронному повідцю» і бути більш обізнаними з течіями та напрямками віртуального простору. Це не контроль, це добрі виховні навички. Ось що слід зробити батькам, якщо їхня дитина піддалась кібернасильству.

У першу чергу батькам необхідно усвідомлювати, наскільки поширене кібернасильство в наші дні. Колись ми думали, що повинні захищати дітей від дорослих злодіїв в Інтернеті, а тепер розуміємо, що повинні захищати дітей один від одного.

Проводьте бесіди. Якщо ваша дитина не каже про кібернасильство, це ще не означає, що вона не постраждала від нього. Почніть обговорення таким чином: «Що інші діти кажуть про...», «Що ти чув про?..». Нехай ваша дитина знає, що ви в курсі останніх трендів, ви напоготові і проводите достатньо часу за комп'ютером для того, щоб володіти потрібною інформацією.
Прищеплюйте загальнолюдські цінності. Відмовтесь від думки, що ваша дитина поступово зрозуміє сама, чому кібернасильство – це жорстоко й неправильно. Знайдіть час для пояснень: «У нас удома ми віримо в доброту. Я розраховую, що ти станеш доброю людиною». Чітко та зрозуміло пояснюйте свої цінності.
Копайте глибше. Якщо кібернасильство триває, повідомте про це посадовим особам школи або зверніться в органи правопорядку. Відстежуйте, фіксуйте факти насильства, щоб розробити план порятунку вашої дитини: як часто це відбувається, коли, де і хто це робить?
Установіть чіткі «комп'ютерні» правила. «Ніколи не відправляй по телефону, у соцмережі, через веб-сайт або електронною поштою образливі повідомлення», «Ніколи не пиши того, що ти не хотів би почути на свою адресу».
Зберігайте докази кібернасильства. Скажіть дитині, що коли вона коли-небудь отримає образливе, наклепницьке, ненависницьке повідомлення, його необхідно зберегти або роздрукувати. Вам це повідомлення може знадобитися, щоб викрити розбишаку або надати докази його батькам.
Перешкоджайте подальшому спілкуванню. Якщо ваша дитина стала жертвою кібернасильства, поміняйте номер телефону або адресу електронної пошти та зверніться по допомогу до вашого провайдера. У випадку погроз насильства й вимагань зверніться до правоохоронних органів.
Слідкуйте за комп'ютером. Установіть ваш комп'ютер на видному місці, подалі від кімнати дитини.
Вимкніть з мережі. Якщо ваша дитина використовує мобільний телефон, комп'ютер, автовідповідач або факс для розсилки брудних пліток чи ненависницьких повідомлень, відберіть у неї цю електронну іграшку або просто витягніть вилку з розетки.
Навчайте дитину рішучості, наполегливості та навичок асертивності*. Дослідження доводять, що впевнені в собі діти, які володіють навичками асертивної поведінки, рідше стають об’єктом розбишак. Також доведено, що найчастіше об'єктом кібернасильства стають діти з поведінкою жертви, а не діти, які відрізняються від своїх однолітків своїм зовнішнім виглядом чи поведінкою. Тому озбройте дитину стратегіями знешкодження бешкетників, а потім навчіть застосовувати ці стратегії на практиці самостійно.
Приймайте дитину всерйоз. Кібернасильство може суттєво травмувати, тому дитина потребує вашого співчуття та підтримки. Уважно спостерігайте за дитиною й намагайтесь розпізнавати емоційні сигнали, які вона посилає вам. Не дозволяйте вашій дитині стати жертвою.