Публікації
Показано дописи з травень, 2020
Психопрофілактика. Мульт-вітальня
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Психопрофілактика. Самостійне життя у великому місті
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Самостійне життя у великому місті: як не розгубитися? Початок навчання в чужому місті подалі від дорослих — це не лише свобода, але й стрес. Адже вчорашній школяр уперше опиняється без допомоги та піклування батьків і вчиться самостійності. Якими мають бути перші кроки в чужому місті? Визначаємося, де жити Насамперед потрібно визначитися з житлом. Якщо дозволяють фінанси, можна винаймати окрему квартиру або кімнату на двох. Проте ми вважаємо, що на перших курсах найкраще жити в гуртожитку. Разом виживати легше, а досвідчені старшокурсники завжди зможуть підказати: де дешевше купувати продукти, як знайти підхід до найсуворіших викладачів або як дістатися до потрібної локації. А то й віддадуть свій конспект лекцій. Звичайно, для життя в гуртожитку потрібно бути відкритим до нових знайомств. Доведеться приноровлюватися до сусідів по кімнаті, до їх вподобань у їжі та музиці. Проте у скрутні часи в гуртожитку завжди можна позичити гроші чи навіть поїсти в гостях...
Психопрофілактика. Інфографіка
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Психопрофілактика. Дитина у кризовій ситуації
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Як допомогти дитині у кризовій ситуації У періоди криз діти найбільш вразливі. Коли кризові ситуації зачіпають їх безпосередньо або ж діти піддаються впливу обставин, що завдають психологічної чи моральної травми через засоби масової інформації, важливо захищати їх емоційне благополуччя так само, як і фізичну безпеку. Далі пропонуються рекомендації про те, як батьки можуть допомогти своїм дітям впоратися з важкими подіями. 1. Будьте обізнані про поширені реакції дітей на травмуючі ситуації Кожна дитина унікальна в тому, як вона реагує на загрозливі події. Деякі діти стають більш тихими або замикаються, а інші стають дратівливими або влаштовують істерику з метою привернути до себе більше уваги. Багато дітей починають вести себе, як малюки (тобто регресують), наприклад, смокчуть палець або чіпляються за батьків, не відходять від них. Важливо пам'ятати, що все це – нормальна реакція дітей на чинники, які завдають травми, і зберігати спокій та проявляти турботу у ...
Онлайн-консультація. Керування гнівом
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Ефективні поради з керування гнівом для дітей Сердитись час від часу - цілком нормально. Але не можна допускати, щоб злість переростала в жорстокість або агресію. Дуже важливо, щоб дитина це знала. Щоб запобігти агресивній поведінці дитини, потрібно навчити її керувати гнівом. Чи є у вашої дитини проблеми з гнівом? Кожна людина відчуває гнів, у тому числі й діти. І це нормально. Але деякі люди не можуть справлятися зі своїм гнівом. Розглянемо кілька ознак, які можуть свідчити про те, що у дитини є проблеми з гнівом: дитина часто виходить з себе через найменші дрібниці; дитина втрачає самоконтроль, не може зупинитися під час спалаху гніву; дитина не може зв'язно висловити свої почуття; дитина не помічає, як їх гнів впливає на інших людей. Здається, що її не хвилюють почуття оточуючих; дитина поводиться нерозумно; дитина використовує погрози в мовленні. У її малюнках і тому, що вона пише, присутня тема насильства і агресії; дитина говорить, що в її агресивні...
Просвіта. Підлітковий вік
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Чому підлітки стають грубими і починають проявляти неповагу та зневагу? Як правильно реагувати на грубість підлітків? Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію. У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття. Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше тог...
Психопрофілактика. 15 книжок для підлітків
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
Що порадити підліткам почитати на канікулах Поза офіційними рекомендаціями існує величезний шар літератури, яку теж варто відкрити підліткам. Ось лише кілька книжок, що підлітки точно прочитають на канікулах. Черепахи аж до низу. Джон Грін Відвертий роман про дівчину Ейзе. Їй 16 та її полонять нав’язливі думки. Подібні психічні розлади властиві багатьом підліткам у період швидкого фізичного дозрівання. Ейзе бореться з постійною тривогою через присутність мільярдів мікробів всередині та зовні неї, серед яких мільйони хвороботворних. Страхи дівчинки дуже нав'язливі, але вона намагається жити тим життям, яким хоче, бути хорошим другом, хорошою дочкою й ученицею. Її подруга пропонує зайнятися розслідуванням – розшукати втікача мільярдера, тим більше, що за це обіцяна нагорода в сто тисяч доларів. Дівчата намагаються зблизитися з сином втікача Девісом. Що з цього вийде – дізнаєтеся самі. Вартові мрій. Сергій Марин Століттями ведеться вічна бор...
Онлайн-консультація
- Отримати посилання
- X
- Електронна пошта
- Інші додатки
20 універсальних порад педагогу гіперактивної дитини Гіперактивний Розлад з Дефіцитом Уваги - це поліморфний клінічний синдром, головними проявами якого є порушення здатності дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що виявляється моторною гіперактивністю, порушенням уваги та імпульсивністю. 1. Співпрацюйте з батьками дитини. Якщо ви бачити е труднощі дитини, не шукайте винних. Намагайтеся налагодити контакт з батьками дитини. Спробуйте переконати їх у тому, що дитина повинна бути обстежена. Скеруйте до відповідних фахівців. Адже педагог може тільки запідозрити розлад, але не поставити діагноз. 2. Співпрацюйте з командою шкільних фахівців , зверніться до психолога та соціального педагога. Вимагайте сприяння адміністрації навчального закладу у справі допомоги та реабілітації дитини. Ви не повинні боятися просити про допомогу. Важливо розуміти свої межі і не покладати всю роботу тільки на себе. А якщо у вашому класі декілька дітей з ГРДУ, ви навряд чи дасте соб...