Просвіта. Рекомендації для педагогів та батьків по підвищенню навчальної мотивації учнів під час дистанційного навчання

 Карантин – це не канікули, для багатьох батьків та учителів це, щонайменше, виклик. Організація дистанційного навчання виявилася непростим завданням.
Ні для кого не секрет, що далеко не усім дітям подобається вчитися. Перебування вдома на карантині діти сприймають як канікули. Це сприяє розслабленню і бажанню розважатися, та аж ніяк не вчитися. Проте, навіть за таких умов, навчання необхідно продовжувати, щоб потім не виникало суттєвих труднощів у засвоєнні навчального матеріалу.
Чи можна цьому зарадити? Можна! Звісно, змушувати вчитися, розповідаючи про те, що це дуже корисно та колись у майбутньому точно знадобиться – це не завжди дієвий спосіб досягти мети.

Учні сідаючи вдома за уроки , часто не розуміють для чого їм це треба,оскільки  не бачать зворотнього зв’язку від вчителя. Це пов’язано з тим,що дитина навчена за виконану роботу отримувати заохочення у вигляді оцінки, словесного  тощо і коли дитина це не отримує , то виникає питання : «Навіщо мені потрібно робити завдання?». І тут ми приходимо до такого поняття як «мотивація до навчання».

Формування мотивації необхідно починати саме з емоційного компонента як найбільш чутливого до стимулюючих впливів. Призначення системи емоційного впливу в тому, щоб викликати в учня цікавість - причину пізнавального інтересу, що, у свою чергу, здатний підтримати повсякденну навчальну роботу, спрямовувати сприйняття, пізнання, дії.

 Підвищувати мотивацію до навчання необхідно паралельно навчальному процесу.  Необхідно, щоб  від вчителя йшов «посил»  значущості кожної дитини. Дитина має відчувати емоційну підтримку від вчителя,  має відчувати силу в собі і знати ,що вчитель довіряє ій. Тоді дитина стає «дорослою» в своїх же очах ,відчуває ,що вона зможе впоратись самостійно з будь - якою інформацією. 

Одним із прийомів, дуже дієвим,є відео звернення вчителя до дитини і до батьків ( оскільки батьки  потребують не меншої підтримки,а ніж дитина). Проте , таке відео повинно бути наповнене емоціями, любов’ю , силою віри в дітей. Вчитель має показати, як він цінує кожного. Головним девізом повинна звучати теза: « Дитина не повинна бути ідеальною, дитина повинна бути унікальною». Приславши таке відео,  учні і їх батьки відчують любов і підтримку вчителя, в них відкриється друге дихання.

Назвемо кілька найбільш ефективних способів емоційної стимуляції учнів:

1) Показати ціннісну значущість досліджуваної дисципліни (використання у викладанні загальних і великих планів, широких абстрактних узагальнень і конкретних подробиць, застосування навчального матеріалу в повсякденному житті, знайомство з особливостями предмета для розвитку особистості).

2) Забезпечити реалізацію учнями тенденції до діяльності: навчити перетворювати цілі «майбутнього» у ряд проблем, задач, завдань, що мають безпосередній стосунок до сьогодення.

3) Заохочувати самостійність учнів, подаючи лише необхідну допомогу (посильність завдань, своєчасне ускладнення завдань, підбір творчих завдань).

4) Звертати увагу й постійно відзначати високу активність кожного учня, удалу відповідь, правильний спосіб виконання завдання, оригінальне рішення задачі, використання додаткового матеріалу з досліджуваної теми й ін.

5) Кожне виконане завдання використовувати як нову сходинку для постановки нових задач, для розкриття нових навчальних перспектив, розвитку нових потягів та інтересів.

6) Повно використовувати на заняттях навчальний час, постійно чергуючи види діяльності викладача й учнів, використовуючи різноманітні прийоми, методи, форми роботи.

7) Оцінку виконаної роботи педагогу варто давати так, щоб вона додавала учням упевненості у своїх силах, свідчила нехай навіть про невеликі досягнення в навчальній діяльності й задоволенні пізнавальних потреб, налаштовувала на нову пізнавальну активність.

8) Учителю варто будувати з учнями доброзичливі, відкриті, емоційно-насичені відносини у процесі навчання, спрямовані на формування й заохочення відчування себе й іншої особистості, потреби в самоствердженні, самоактуалізації.

9) Педагогу необхідно виявляти емоційне багатство та розмаїтість своєї особистості: вираження свого ставлення (але не оцінки) до творів мистецтва, до вчинків людей, до власної професійної діяльності, готовність бути емоційно відкритим самому і приймати емоційність своїх учнів.

При перевірці робіт,що діти самостійно робили,необхідно мати творчий  підхід і оцінювати не сухі відповіді,а і спосіб роботи, хід думок  , оригінальність тощо.

Мотиви до навчання у дітей можуть бути різні, мотиви можуть бути нестійкими, але вчитель має чітко показати дітям,що навчаючись вони досягнуть саме того мотиву,що важливий для кожного учня особисто.

 Як мотивувати своїх учнів? Рекомендації для учителів.

Організувати чіткий графік проведення уроків (враховуючи школу онлайн та узгодивши графік із колегами, якщо заняття в Zoom тощо).
Обирати та подавати навчальний матеріал у такому форматі, який точно зацікавить ваших учнів (посилання на відеоуроки, тести, опитувальники на Googl диску тощо).Є можливість і потреба опановувати нові технології, тим самим покращуючи свої навички, вміння.
Формувати завдання чітко, щоб учні розуміли, що і як виконувати.
Орієнтуватися на реалістичні вимоги. Вони мають бути високими, але не настільки, щоб учні не могли їх виконати, бо це може призвести до втрати інтересу до навчання.
Забезпечувати зворотній зв’язок з учнями. Не забувати хвалити учнів, якщо вони стараються. Навіть просте підбадьорення буде їх стимулювати. Можна просто запитати: «Як в тебе справи? Що нового?»
Використовувати різноманітні прийоми розвитку пізнавальної активності (бесіда, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, використання прийомів критичного мислення, творчих завдань).
Ставити дедлайни, але приймати роботи і після останнього терміну здачі.
Не перевантажувати учнів, враховувати їхні вікові особливості.

Як мотивувати до навчання своїх дітей? Рекомендації для батьків

Складіть чіткий розпорядок дня для дитини. Діти звикли дотримуватися певного розкладу в школі й дитсадку, тому візьміть ручку, папір і напишіть план на час перебування вдома. Це навчить самодисципліни.
Допоможіть дітям структурувати заняття і завдання з різних предметів. Напишіть усі завдання за темами: з математики, української мови, англійської, біології, географії тощо. Навчіть позначати «плюсики» навпроти виконаних завдань (або викреслювати).
Напишіть разом з дитиною графік її діяльності на кожен день: коли заняття в онлайн школі, в Zoom…, які дедлайни на завтра тощо.
Час від часу контролюйте, чим дитина займається. Одним дітям достатньо нагадування раз на декілька годин, іншим – кожні 10 хвилин. Діяльність схильної до гіперактивності дитини варто змінювати частіше: перерва після кожної вправи (а не уроку).
Хваліть і обіймайте дитину, частіше кажіть їй, як ви її любите (просто за те, що вона у вас є, а не тільки за якісь досягнення). Підтримуйте: «У тебе все вийде».
Не перевантажуйте. Обов’язково дотримуйтеся балансу між навчанням і відпочинком дитини. Не допускайте надмірного навантаження, оскільки саме воно часто стає причиною спаду інтересу до процесу отримання знань.
Додайте у ваше життя гумору.
Батьки, які працюють під час карантину, не завжди можуть контролювати навчальний процес. Якщо мова йде про підлітка, то контроль і зовсім може бути відсутнім. Допоможіть дитині навчитися правильно розподіляти свій час і навантаження, адже під час підготовки доводиться на якісь завдання і предмети виділяти більше часу, на якісь – менше. Це допоможе школяреві стати більш організованим і продуктивним.
Усім відома фраза «Діти не слухають наших порад, діти нас наслідують», тож заохочуйте дитину до навчання, показуючи власний приклад.
Враховуйте індивідуальні особливості дитини.
Щодня виділяйте час на фізичні вправи та рухливі ігри, використовуючи музику чи відео. Це додасть бадьорості й енергії та зміцнить імунітет дитини та батьків. Будьте здорові!