Онлайн-консультація

Як абітурієнту подолати стрес під час вступу

Це відбувається щовесни. Учні випускних класів шкіл непокояться, що не зможуть вступити в університет. Від них часто можна почути фразу: «Я такий звичайний, а мої однокласники такі талановиті». Як не дивно, так говорять не лише учні із середнім і достатнім, а й із високим рівнем навчальних досягнень.

У випускників думки про те, що вони не зможуть вступити у престижний заклад вищої освіти, викликають сильний стрес. Негативні емоції абітурієнтів настільки сильні, що іноді вони говорять: «Краще б мене збив автобус і я потрапив у лікарню, ніж відчувати таку тривогу».

В описаних ситуаціях стрес переживають не тільки випускники, а й батьки, турбуючись, куди зможе вступити їхня дитина, а процес пошуку відповідного університету й підготовки дитини до вступу буквально виснажує їх. Батьки вважають, що вступ дитини у заклад вищої освіти – це вирішальний фактор її успіху в житті, від якого залежить і їх успішність як батьків.

Розгляньмо рекомендації, які допоможуть випускникам школи зберігати емоційний баланс у період вступу в заклад вищої освіти.

По-перше, щоб вступити в університет, не обов'язково бути ідеальним учнем. Викладачі вищої школи радять випускникам шкіл не перейматися тим, що їхні однокласники мають вищі оцінки або нагороди за участь у конкурсах. Після вступу в університет це не матиме жодного значення. У кожної дитини є більше приводів пишатися собою, ніж вона думає.

По-друге, те, що ви робите, не так важливо, як те, як ви до цього ставитеся. Американські психологи провели дослідження, щоб з'ясувати, як навчання в престижних університетах впливає на успішність у житті. Успішність учені порівнювали з рівнем доходів і виявили, що 1995 року люди, які вступили в університет 1976 року, заробляли на 30 % більше, ніж студенти, які навчалися в менш престижних університетах. Однак дослідники вирішили з'ясувати, чи справді ця різниця була пов'язана з престижністю університетів або наполегливістю особи в прагненні вступити у заклад вищої освіти. Вони проаналізували ситуації, коли діти вступали у престижний заклад, але з певних причин (найчастіше – фінансових) змушені були перейти в менш престижний заклад. Як з'ясувалося, за декілька років такі люди виявлялися успішнішими порівняно зі своїми однолітками, які від початку до кінця навчалися в елітних університетах. Іншими словами, вирішальним фактором успіху було те, наскільки наполегливо працювали студенти, щоб здобути освіту.

Однак має сенс і протилежне твердження: багато студентів елітних освітніх закладів, відчувши виробничі труднощі й стикнувшись із рутиною після закінчення університету, знижують планку успішності.

Крім того, багато експертів у галузі освіти спростували міф про те, що найбагатші та найбільш престижні університети мають перевагу щодо якості освіти над рештою закладів. Такі стереотипи пов'язані зі сформованим брендом, а не з престижністю університету. Американські експерти стверджують, що в наш час університети готові приймати абітурієнтів з ім'ям (наприклад, тих, які мають успіхи в спорті або інших сферах діяльності), ніж більш здібних випускників. Тому найбільш відомі і престижні університети підходять не всім: менші й менш відомі заклади вищої освіти здатні дати більше можливостей для зростання та розвитку.

Прагнення абітурієнтів та їхніх батьків щосили отримати гарну освіту відволікає їх від речей, що більше важать для досягнення успіху. Люди позбавляють себе можливості вчитися методом спроб і помилок, їм бракує волі й часу, щоб учитися в самих себе й розвиватися.

Як же чинити опір стресовим ситуаціям

 і шукати для себе позитивну мотивацію?

Об’єктивно оцініть свої сили

Профілактика завжди краще, ніж лікування, тому намагайтесь не доводити себе до стресових станів. Перш за все, необхідно правильно розставити пріоритети та зрозуміти важливість такої події, як вступ до ВНЗ. Якщо хлопець націлений не на здобуття вищої освіти, а на військову кар’єру, то, можливо, паніка перед іспитами буде зайвою. Також варто реалістично оцінювати свої шанси. Якщо ви розумієте, що в знаннях є серйозні прогалини, то, ймовірно, варто присвятити значно більше часу підготовці до ЗНО та іспитів.

Ретельно готуйтеся до державної підсумкової атестації та ЗНО
Мало що додає більше впевненості в собі, ніж ретельна підготовка до іспитів та зовнішнього незалежного оцінювання. Тому, для того, щоб уникнути стресу, вам потрібно просто добре підготуватися й переглянути весь матеріал. Однак, не потрібно затягувати підготовку до ночі перед іспитом і тим більше перед днем ЗНО. Вивчити все в такі короткі терміни нереально, та й перед іспитом рекомендується поспати й дати мозку відпочити. Вчити доцільно заздалегідь. І якщо йдеться про ЗНО, то потрібно починати вже зараз, якщо ви з якихось причин досі ще цього не зробили.

Антистресові продукти
Нервова система відчуває додаткове навантаження під дією гострих, копчених страв і консервів, тож у міру можливості виключіть це зі свого раціону. Пам’ятайте, що «правильна» їжа може перемогти стрес, підвищити настрій і самопочуття. Слід уживати продукти, які містять фітогормони (речовини, що нагадують людські гормони). Серед таких –  овес і мед. Починати ранок з медової вівсянки все-таки має сенс! Пам’ятайте, будь-яка несмачна й одноманітна їжа знижує психоемоційний фон і робить вас млявими й утомленими, отже,  знайдіть компроміс між «смачним» і «корисним». «Антистресовими» властивостями вирізняються гриби, пророщені пшениця та овес, кабачки, селера, полуниця, малина, банани, грейпфрути й зелені яблука. Напередодні іспиту варто гарненько поснідати: невідомо, скільки часу знадобиться на його складання. З ранку краще з’їсти продукти, які активізують роботу мозку: горіхи, фініки, сир і яйця. Напругу можна зняти за допомогою трав’яного чаю. Каву краще не пити — так, вона бадьорить, але може спровокувати агресивні реакції.

Сон, спорт і свіже повітря

Не варто забувати про прогулянки на свіжому повітрі та заняття спортом –  це безумовні лідери серед антидепресантів Чергуйте заняття та відпочинок, не перевтомлюйтеся, дотримуйтеся режиму дня.

Ці поради є універсальними й стануть у пригоді всім, хто стикався з надмірними розумовими навантаженнями, що могли не обов’язково бути пов’язаними з навчанням .

Педагоги з досвідом виділяють дві найголовніші умови успішного складання ЗНО: ідеальне володіння матеріалом і психологічна стійкість абітурієнта. Отож будь-який іспит –  це не стільки перевірка отриманих у школі знань, скільки тестування ментальної витривалості абітурієнта. З незнанням можна впоратися, складніше зберегти спокій в екстреній ситуації.

Вступ в університет – це випробування для абітурієнта, але не найважливіше в його житті. Його завдання полягає не в тому, щоб перемогти своїх конкурентів. Тому головна мета батьків – прищепити дитині прагнення розвивати свій потенціал і вдосконалюватися. І це прагнення має залишатися в неї упродовж усього життя.