ДОРОГА У 5 КЛАС:
ОСОБЛИВОСТІ, ТРУДНОЩІ, ПРОБЛЕМИ У НАСТУПНОСТІ
Перехід
учнів із початкової школи до середньої справедливо вважається кризовим
періодом. Багаторічні спостереження педагогів та шкільних психологів свідчать
про те , що цей етап неминуче пов’язаний зі зниженням успішності, хоча б тимчасовим.
Учням, які звикли до певних порядків початкової школи, потрібен час, щоб
пристосуватися до нового темпу і стилю життя. Часто зовнішні зміни збігаються у
часі з початком фізіологічних змін в організмі дітей. Усе це, безперечно,
відбивається на успішності.
П'ятий клас — один з визначних етапів у житті людини.
Це не просто перехід від одного ступеня до іншого. У початковій школі провідною
була
пізнавальна діяльність, головні спрямування дитини були зорієнтовані на
навчання, для неї було важливе схвалювання вчителя, батьків за успіхи у
навчанні. Було цікаво вчитися, пізнавати нове!
На
час переходу у 5 клас діти вивчили ази наук. Все більше на перший план виступає бажання спілкуватися з однолітками,
бути прийнятим та визнаним. Тому на емоційне самопочуття дитини все більше
впливає те, як складаються її стосунки з
товаришами. Суттєво змінюється характер самооцінки школярів цього віку (в цей
перехідний період можна говорити про кризу самооцінки). Незадоволення собою
поширюється і на навчальну діяльність, здавалось би, вже опановану діяльність.
В результаті виникає психологічна незахищеність перед
новим етапом розвитку, незадоволення собою, взаєминами з іншими критичність
результатів навчання. Все це може стати, з одного боку, стимулом до розвитку, а
може й негативно відбитися на характері, стати перешкодою для повноцінного
формування особистості.
Проблемним на перехідному етапі для п'ятикласників є
складність адаптації у відносинах з новими вчителями-предметниками, яка супроводжується часто конфліктами,
взаємним незадоволенням. Авторитетний вчитель зникає, а на його місце приходять декілька, кожний зі своїми
вимогами та підходом. Дитина губиться,і, і якщо перші кроки взаємин невдалі,
шукають винуватого: частіше вчителя, рідко — себе.
Тому для класного керівника необхідними є
м’якість, увага, переживання за
дитину, не допускається покарання. Перебудова
існуючого стереотипу -- справа нелегка,
яка потребує багато зусиль і
часу. Процес, протягом якого йде
становлення особистості п’ятикласника, залежить
від того, наскільки успішно буде проходити перехідний етап. Як може проявлятися дезадаптація? У
вигляді реакції активного протесту (агресивність, негативізм у відносинах, напруженість, роздратованість);
у вигляді пасивного протесту (депресія, наявність страху, відсутність інтересу до навчання, шкільного життя); у вигляді реакції
тривожності (невпевненість, напруженість, нестійкий контакт з однолітками).
Отже, період
переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу , як правило
пов’язаний з певними ускладненнями. Упродовж одного – трьох місяців триває
процес адаптації, який не завжди позитивно впливає на успіхи дитини. У цей
період відбуваються зміни у психіці дитини, трансформуються усталені життєві
поняття, розвивається теоретичне мислення, пам’ять і сприйняття стають
осмисленими. Якщо в початковій школі діти тільки ознайомлювалися з навчальною
діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи,
активніше розвивають пізнавальну інтелектуальну сферу.
Вікові
особливості молодшого підлітка:
ü потреба в гідному становищі в колективі однолітків, в
сім'ї;
ü підвищена втомлюваність;
ü прагнення обзавестися вірним другом;
ü прагнення уникнути ізоляції, як в класі, так і в малому
колективі;
ü підвищений інтерес до питання про "співвідношенні
сил" в класі;
ü прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого;
ü відсутність
авторитету віку;
ü відраза до необґрунтованих заборон;
ü сприйнятливість до промахів учителів;
ü переоцінка своїх можливостей, реалізація яких
передбачається у віддаленому майбутньому, відсутність адаптації до невдач;
ü відсутність адаптації до положення "гіршого";
ü яскраво виражена емоційність;
ü вимогливість до відповідності слова справі;
ü підвищений інтерес до спорту.
Все це
відображається на емоційному стані дітей. Воно характеризується організованістю
та навчальною незібраністю. Знижується інтерес до навчання, самооцінка,
підвищується ситуативна тривожність.
Можна виділити ряд особистісних,
інтелектуальних, навчальних якостей, які допомагають дитині у 5 класі.
Це насамперед достатній рівень інтелектуальної
зрілості. П’ятикласник повинен вміти мислити поняттями, використовувати логічні
операції, володіти мовою.
По-друге, адаптацію полегшує вміння навчатися.
Дитина, яка знає і володіє основними компонентами навчальної діяльності
(планування, навчальна діяльність, контроль, оцінка, має навчальну мотивацію)
буде більш успішною.
Простіше буде адаптуватися дитині впевненій в
собі, незалежній, не тривожній, яка має високу самооцінку, високий статус в
колективі.
Якщо інтелектуально і особистісно дитина не
доросла до 5 класу, то замість адаптації виникає дезадаптація. Вона може
виникати в колі спілкування із однолітками та вчителями (замкненість, агресія,
конфліктність, страх, обман) в сімейному спілкуванні і навчальній діяльності.
До чого повинна адаптуватися дитина в п’ятому класі?
- До великої кількості нових учителів;
- кабінетної системи навчання;
- підвищення вимог до самостійності й самоорганізації учнів;
- більш інтенсивного навантаження у навчанні;
- нових навчальних предметів;
- меншої емоційної участі з боку вчителів;
- нових учнів класу.
У нормі процес адаптації триває від 4 до 7 тижнів. Особливо напруженим
виявляється перший місяць навчання у п’ятому класі. Однак є діти, яким
необхідно більше часу для того, аби освоїтися й звикнути до змін
у їхньому шкільному житті.
Прояви шкільної дезадаптації
1. Зниження уваги на уроках, нездатність до тривалого зосередження (критично, якщо раніше дитина була уважнішою).
2. Труднощі у навчанні, всуціль до стійкої неуспішності.
3. Порушення у стосунках з однокласниками і/або вчителями:
агресивність, конфліктність, негативізм, невпевненість, неприйняття учня
з боку однокласників/вчителя, негативне ставлення до нього.
4. Емоційні порушення:
- зниження рівня комунікативності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості, замикання у собі;
- збільшення показників емоційної збудженості, тривожності, нейротизму.
5. Симптоми психосоматичних розладів:
- пригнічений настрій;
- підвищена стомлюваність;
- порушення сну, апетиту (порівняно з періодом, коли дитина навчалася в четвертому класі);
- головний біль, біль у животі, ознаки застуди, які зникають, щойно мине загроза того, що потрібно йти до школи, і т. ін.
6. Значне збільшення кількості соматичних захворювань у дитини після початку навчання у п’ятому класі школи.
7. Відмова ходити до школи.
Причини шкільної дезадаптації
Помилки виховання в сім’ї, що можуть призвести до дезадаптації:
- неприйняття дитини батьками;
- дефіцит батьківської любові до дитини;
- виховання дитини за типом «кумир сім’ї»;
- завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, у результаті чого будь-яку невдачу вона сприймає неадекватно;
- розмови про вади школи або вчительки замість того, щоб акцентувати увагу дитини на приємних моментах;
- часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все пов’язане зі школою втрачає найменшу привабливість;
- байдуже ставлення батьків до навчання дитини.
Порушення у системі стосунків у школі, що можуть призвести до дезадаптації:
- негативний досвід стосунків з однокласниками та/або вчителем початкової школи;
- негативний психологічний стан учня, спричинений власне процесом навчання, або зумовлений некоректним ставленням до неї з боку вчителя;
- індивідуальна чутливість центральної нервової системи учня;
- негативне ставлення п’ятикласника до вчителя(-ів);
- порушення стосунків з однокласниками у п’ятому класі.
Проблеми у наступності між початковою і середньою школою:
- певна невідповідність (розрив) у вимогах між програмами четвертого й п’ятого класів;
- різке підвищення інтенсивності навчання (темп, обсяг, складність матеріалу збільшуються);
- зниження ступеня контролю й емоційної підтримки з боку вчителів;
- різке підвищення вимог до самостійності, самоорганізації учнів;
- обмеження можливості індивідуального підходу до учнів, порівняно з початковою школою;
- формалізація контактів між учнями й вчителями.
Індивідуальні причини учня:
- невисокий інтелектуальний потенціал;
- затримання психічного розвитку;
- гіперактивність;
- труднощі у довільній регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;
- несформованість мотивації навчання;
- завищена самооцінка та рівень домагань дитини або батьків;
- підвищена вразливість нервової системи;
- підвищений рівень тривожності у дитини;
- агресивність;
- замкненість;
- повільність (інертність нервових процесів);
- соматична ослабленість;
- несформованість навичок і прийомів навчальної діяльності, яка призводить до зниження успішності;
- низький рівень успішності за результатами засвоєння програми початкової школи;
- почуття некомпетентності;
- дезадаптація або низький рівень адаптації до школи у 1–4-х класах.
Рекомендації вчителям щодо профілактики дезадаптації п’ятикласників
- Демонструвати віру в успіх дитини.
- Звертатися до учнів на ім’я.
- Використовувати «горизонтальні» жести й відкриту позицію у взаємодії з учнями.
- Контролювати силу та інтонацію голосу. У період адаптації у дітей чутливість до таких факторів ще вища.
- Запобігати частому використанню в мовленні слів-заперечень.
- Відокремлювати оцінювання конкретного вчинку від оцінювання особистості дитини.
- Уникати групової критики дитини або її роботи, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.
- Порівнювати якість роботи дитини тільки з її попередніми роботами. Наголошуючи на помилках, слід окреслити шлях до успіху.
- Акцентувати увагу учня на його успіхах, перемогах. Створювати ситуації успіху.
- Надавати емоційну підтримку учням словами, поглядом.
- Підтримувати й заохочувати прояви активності в роботі на уроці у скутих, соромливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на успіхи таких дітей, підвищувати їхній статус у класі.
- Певний період краще не наполягати на публічних виступах і відповідях тривожних, невпевнених учнів. Невдалий виступ або відповідь перед класом може зафіксувати страх, підвищити загальний рівень тривожності.
- Чітко пояснювати всі вимоги до предмета й систему оцінювання досягнень.
- Здійснювати заходи щодо забезпечення наступності вимог до учнів під час переходу до середньої школи. Наприклад, взаємне відвідування уроків учителями молодшої й середньої школи у 4-5-х класах.
- Протягом першого півріччя під час планування уроків необхідно враховувати, що швидкість читання й письма, а також навички самоорганізації в роботі у п’ятикласників ще невисокі.
- Приділяти особливу увагу учням «групи ризику» щодо дезадаптації. Консультуватися зі шкільним психологом, організовувати взаємодію з батьками таких учнів.
- Для формування сприятливого психологічного клімату в класі, навчання конструктивних способів взаємодії проводити заняття у тренінговій формі за темами: «Що таке дружба», «Як спілкуватися ефективно», «Як презентувати себе» і т. ін.
- Здійснювати психолого-педагогічну просвіту батьків шляхом проведення батьківських зборів за темами: «Психологічні особливості п’ятикласників», «Адаптація учнів до нових умов навчання й виховання в середній школі», «Конструктивна взаємодія батьків з підлітком» і т. ін.
- Ураховувати вікові й індивідуальні психологічні особливості учнів.
- Вибудовувати взаємодію вчителя й учнів на основі співробітництва.
Немає коментарів:
Дописати коментар