Як уникнути конфліктів між дітьми в сім'ї
Режим самоізоляції зібрав усіх членів родини під одним дахом. І не дивно, що після місяця цілодобового перебування в закритому просторі, навіть у найрідніших людей виникають конфлікти. А ккщо у вас кілька дітей, ви, напевно, часто чуєте такі фрази: «Не чіпай мене!»,
«Віддай!», «Замовкни!», «Мамо, він забирає мої речі!» та багато інших.
Іноді це просто дратує, а іноді такі словесні перепалки переходять у
бійки. Неслухняна
й зухвала дитина часто не стримує себе в конфліктах з братами й
сестрами. Будь-яка дрібниця переростає в бійку, і ситуація в будь-який
момент може вийти з-під контролю. Батьки в таких ситуаціях беруть участь
суддів й прагнуть відновити мир в оселі.
Причини конфліктності дитини:
- Нездатність переносити фрустрацію. Усім дітям важко справлятися з фрустрацією, особливо тим, які страждають опозиційно-зухвалим розладом (розлад, який проявляється у відмові виконувати вимоги батьків). Такі діти всіляко прагнуть отримати контроль над ситуацією. Вони й уявити собі не можуть, щоб поступитися в суперечці брату чи сестрі.
- Почуття образи. Братів і сестер дітей з опозиційно-зухвалим розладом лякає високий рівень стресу в будинку. Неслухняні діти часто дратують інших членів сім'ї та посилюють конфлікти. Іноді тому, що їм нудно, іноді тому, що вони гніваються або почуваються нещасними. Вони з труднощами сприймають відповідальність і зазвичай звинувачують інших у конфліктах. Це засмучує не тільки батьків, але й інших дітей в будинку, які починають обурюватися такою поведінкою їх брата, адже, на їхню думку, він створює хаос і проблеми для інших. Вони починають відчувати біль та злість. Таким чином, ситуація загострюється: одна дитина прагне до контролю й не хоче брати на себе відповідальність, а інша вважає її винною у порушенні сімейного спокою.
Як допомогти дітям розібратися з конфліктами
Ідея дозволити дітям розібратися в конфліктній ситуації полягає в тому, щоб навчити їх приймати точку зору один одного. Але якщо хтось із дітей страждає опозиційно-зухвалим розладом, ситуація змінюється. Якщо ви є батьком такої дитини, ви, ймовірно, не можете з нею домовитися й переймаєтеся цим. Те ж саме відчувають і інші діти, але в них ще не розвинені навички, що дозволяють ефективно впоратися з такою ситуацією. Вони потребують вашої допомоги. І ви можете допомогти їм у цьому.
Порада № 1. Навчіть своїх дітей уникати конфліктних ситуацій
Краще запобігти проблемі, ніж потім вирішувати її. Якщо одна дитина просто піде, коли назріває конфлікт, це допоможе його уникнути. Допоможіть дітям визначати ситуації, які потрібно зупиняти, поки вони не переросли в конфлікт. Запитайте одну дитину: «Що робить Сашко, коли він починає сердитися?». Друга дитина може відповісти: «Він підвищує голос і показує на мене пальцем». Тоді скажіть: «Коли ти бачиш це – просто йди з кімнати. Краще не вплутуватися в суперечку».
Порада № 2. Навчіть дітей бачити чужі кордони та встановлювати свої
Поясніть їм, що кожна людина має право на свій фізичний та емоційний простір. Якщо хтось навмисно провокує їх словами або діями, вони мають право попросити цю людину зупинитися або піти. Якщо вона не реагує на прохання – вона порушує кордони. На жаль, діти з зухвало-опозиційним розладом часто вірять у право на особисті кордони, але при цьому порушують межі інших. Наприклад, дитина може сказати братові: «Я знаю, що взяв твою іграшку, але не входь до моєї кімнати!». Для брата це може бути дуже неприємно. Тому, якщо ваша дитина встановлює межі, але при цьому порушує межі свого брата чи сестри, вам необхідно втрутитися.
Порада № 3. Хваліть дітей за прагнення залагоджувати конфлікти
Якщо один з ваших дітей намагається уникати конфліктів або мирно домовлятися з братом, не забувайте хвалити його за це. Рішення проблем – важлива життєва навичка, вона свідчить про зростання й дорослішання. Хваліть будь-які спроби ваших дітей вирішувати конфлікти мирним шляхом.
Порада № 4. Подбайте про те, щоб завдані збитки були відшкодовані
Якщо одна дитина завдає іншій шкоди, вона повинна випробувати наслідки своєї поведінки. Наприклад, коли вона зламала іграшку брата, вона повинна заплатити йому зі своїх кишенькових грошей або віддати братові щось цінне. Це приносить подвійну користь: по-перше, дитина вчиться відповідати за свої дії; по-друге, її брат переконується, що в будинку діють справедливі правила.
Деякі батьки можуть заперечити: «Ви жартуєте? Якщо я заберу в однієї дитини іграшку й віддам її іншій – почнеться справжня війна!». Але не дозволяйте неслухняній дитині спекулювати на своїй поганій поведінці. Якщо ви вважаєте, що така форма відшкодування збитку буде небезпечна для ваших дітей, придумайте інший спосіб справедливої сатисфакції.
Порада № 5. Постарайтеся передбачити причини конфліктів
Допоможіть своїм дітям визначити, що саме призводить до конфліктів. Покажіть неслухняній дитині, що управління емоціями й відхід від конфлікту дають їй контроль над ситуацією.
Гра в життя
Сім'я схожа на спортивну команду. Не всі гравці люблять один одного та можуть знайти спільну мову. Але це не привід ставитися один до одного нешанобливо. У цій команді ви – тренер, а ваше завдання – показати дітям позитивний приклад, навчити їх справлятися з конфліктними ситуаціями та втручатися, якщо це необхідно. Якщо один із гравців постійно порушує правила, він повинен понести тимчасове покарання. Гравця не можна продати в іншу команду, а тренер не може відсидітися на тренерській лаві. Хоча іноді й корисно посміятися над абсурдними моментами, пов'язаними з вихованням дітей, але завжди потрібно прагнути виховувати їх справедливо.
Ідея дозволити дітям розібратися в конфліктній ситуації полягає в тому, щоб навчити їх приймати точку зору один одного. Але якщо хтось із дітей страждає опозиційно-зухвалим розладом, ситуація змінюється. Якщо ви є батьком такої дитини, ви, ймовірно, не можете з нею домовитися й переймаєтеся цим. Те ж саме відчувають і інші діти, але в них ще не розвинені навички, що дозволяють ефективно впоратися з такою ситуацією. Вони потребують вашої допомоги. І ви можете допомогти їм у цьому.
Порада № 1. Навчіть своїх дітей уникати конфліктних ситуацій
Краще запобігти проблемі, ніж потім вирішувати її. Якщо одна дитина просто піде, коли назріває конфлікт, це допоможе його уникнути. Допоможіть дітям визначати ситуації, які потрібно зупиняти, поки вони не переросли в конфлікт. Запитайте одну дитину: «Що робить Сашко, коли він починає сердитися?». Друга дитина може відповісти: «Він підвищує голос і показує на мене пальцем». Тоді скажіть: «Коли ти бачиш це – просто йди з кімнати. Краще не вплутуватися в суперечку».
Порада № 2. Навчіть дітей бачити чужі кордони та встановлювати свої
Поясніть їм, що кожна людина має право на свій фізичний та емоційний простір. Якщо хтось навмисно провокує їх словами або діями, вони мають право попросити цю людину зупинитися або піти. Якщо вона не реагує на прохання – вона порушує кордони. На жаль, діти з зухвало-опозиційним розладом часто вірять у право на особисті кордони, але при цьому порушують межі інших. Наприклад, дитина може сказати братові: «Я знаю, що взяв твою іграшку, але не входь до моєї кімнати!». Для брата це може бути дуже неприємно. Тому, якщо ваша дитина встановлює межі, але при цьому порушує межі свого брата чи сестри, вам необхідно втрутитися.
Порада № 3. Хваліть дітей за прагнення залагоджувати конфлікти
Якщо один з ваших дітей намагається уникати конфліктів або мирно домовлятися з братом, не забувайте хвалити його за це. Рішення проблем – важлива життєва навичка, вона свідчить про зростання й дорослішання. Хваліть будь-які спроби ваших дітей вирішувати конфлікти мирним шляхом.
Порада № 4. Подбайте про те, щоб завдані збитки були відшкодовані
Якщо одна дитина завдає іншій шкоди, вона повинна випробувати наслідки своєї поведінки. Наприклад, коли вона зламала іграшку брата, вона повинна заплатити йому зі своїх кишенькових грошей або віддати братові щось цінне. Це приносить подвійну користь: по-перше, дитина вчиться відповідати за свої дії; по-друге, її брат переконується, що в будинку діють справедливі правила.
Деякі батьки можуть заперечити: «Ви жартуєте? Якщо я заберу в однієї дитини іграшку й віддам її іншій – почнеться справжня війна!». Але не дозволяйте неслухняній дитині спекулювати на своїй поганій поведінці. Якщо ви вважаєте, що така форма відшкодування збитку буде небезпечна для ваших дітей, придумайте інший спосіб справедливої сатисфакції.
Порада № 5. Постарайтеся передбачити причини конфліктів
Допоможіть своїм дітям визначити, що саме призводить до конфліктів. Покажіть неслухняній дитині, що управління емоціями й відхід від конфлікту дають їй контроль над ситуацією.
Гра в життя
Сім'я схожа на спортивну команду. Не всі гравці люблять один одного та можуть знайти спільну мову. Але це не привід ставитися один до одного нешанобливо. У цій команді ви – тренер, а ваше завдання – показати дітям позитивний приклад, навчити їх справлятися з конфліктними ситуаціями та втручатися, якщо це необхідно. Якщо один із гравців постійно порушує правила, він повинен понести тимчасове покарання. Гравця не можна продати в іншу команду, а тренер не може відсидітися на тренерській лаві. Хоча іноді й корисно посміятися над абсурдними моментами, пов'язаними з вихованням дітей, але завжди потрібно прагнути виховувати їх справедливо.
Джерело: https://childdevelop.com.ua/articles/conflict/4818/
Немає коментарів:
Дописати коментар